Друкарня від WE.UA

Будівля станції виглядала старою, майже покинутою. Дерев’яні стіни, потемнілі від часу, маленькі вікна, крізь які пробивалося світло. Над дверима висіла табличка, але напис на ній стерся. Він штовхнув важкі металеві двері. Тепло огорнуло його одразу. Усередині пахло сушеною шипшиною, старою шкірою й дровами. Тріщав вогонь у печі. Повітря було густим, затишним, ніби час тут рухався інакше.

Далі прочитати можна тут і проголосувати

https://mymanuscript.com.ua/contests/svitlo_mizh_riadkamy/71d0c55a-caaa-4664-ad51-9841931cd19f

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ольга Алінькова
Ольга Алінькова@alinkova.ink

письменник●книги●містика●горор

36Довгочити
561Перегляди
2Підписники
На Друкарні з 22 червня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • /////

    моя мила дівчинка

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Пігулка

    Я ємоційний інвалід як Сіндзі. Рєй була моєю вайфу, бо Аска—це вибір емоційно незрілих людей. Я зрозумів сенс Євангеліону, бо Асано Ініо завжди казав мені "На добраніч, Пунпун".

    Теми цього довгочиту:

    Проза

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • /////

    моя мила дівчинка

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Пігулка

    Я ємоційний інвалід як Сіндзі. Рєй була моєю вайфу, бо Аска—це вибір емоційно незрілих людей. Я зрозумів сенс Євангеліону, бо Асано Ініо завжди казав мені "На добраніч, Пунпун".

    Теми цього довгочиту:

    Проза