Як писати про місця. Путівники…надихнулась порадами В. Зінссера, раджу вивчити цю книгу всім хто прагне стати реально крутим письменником\ницею.
Уявіть, що ви тримаєте в руках путівник. Ви відкриваєте сторінку — і замість сухого переліку вулиць і музеїв потрапляєте у вуличку з ароматом кави, чуєте сміх із тераси, бачите, як тінь падає з балкона на розпечену плитку. Саме так, згідно з Вільямом Зінссером, має працювати текст про місця — він не просто інформує, він втягує.
1. Писати — означає бачити
“Найважливіше — бачити, справді бачити те, що навколо вас. Це — перша умова хорошого опису.”
— Вільям Зінссер
Письменник, який описує місце, — це водночас турист, митець і репортер. Вам треба не тільки побачити, а й передати сутність локації через деталі. Не “вулиця була жвава”, а “перехожі з кавою в одній руці й телефоном в іншій проштовхувалися між ятками з абрикосами”.
Вирішила давати майже до кожної поради вам вправу) не лінуйтеся - практикуйте))…трохи каламбуру.
Вправа:
Опишіть знайоме місце — свою кухню, маршрут на роботу або парк. Уникайте загальних слів (“гарний”, “цікавий”) — замінюйте їх на конкретику, звуки, запахи, деталі.
2. Вибирайте фокус
Не намагайтеся вмістити все у текст. Зінссер наполягає: автор має знати, про що він пише — і про що не пише. Якщо ваш фокус — архітектура Львова, то не розпорошуйте увагу на ресторани чи нічне життя.
“Один текст — одна тема. Решта — тільки фон.”
— В. Зінссер
Порада:
Поставте собі запитання: «Що я хочу, щоб читач запам’ятав?» Це і є ваше ядро. Пишіть навколо нього.
3. Уникайте кліше
Письменники-початківці часто описують місця усталеними шаблонами: “перлина”, “старовинне місто”, “захопливий краєвид”. Зінссер закликає шукати свій погляд, унікальний голос.
Вправа:
Візьміть абзац туристичного путівника. Перепишіть його, викресливши всі шаблонні фрази. Змініть інтонацію на особисту, чесну. Уявіть, що розповідаєте другові, а не пишете офіційну довідку.
4. Власна присутність
Зінссер підтримує думку, що автор має бути в тексті. Не ховайте себе — ваші враження, асоціації, навіть помилки роблять текст живим. У путівнику ваш голос — частина маршруту.
“Пишіть про себе — але не для себе. Діліться досвідом, а не просто думками.”
— В. Зінссер
Порада:
Не бійтеся визнати: “Я сподівався побачити щось інше”, “Цей музей не справив на мене враження, проте продавчиня з сусідньої лавки — так”.
5. Мова — це ритм
Зінссер радить уникати перевантажених речень. Кожна фраза має дихати. Уникайте надмірних прикметників, дієприслівників, складнопідрядних конструкцій.
“Проста мова — не примітивна. Вона — чесна.”
— В. Зінссер
Вправа:
Візьміть написаний абзац і скоротіть його на третину. Потім ще. Ви здивуєтесь, скільки зайвого можна прибрати.
6. Не тільки краса
Добрий путівник — не лише про принади. Він також про контраст, тіні, історії. Ваша чесність важливіша за ідеальну картинку.
Порада:
Додавайте спостереження, які псують “відкритку”: затори, шум, натовпи, — це й робить місце справжнім. Уникайте рекламного стилю.
7. Структура — це маршрут
Ваш текст — це подорож. Читач іде за вами. Продумайте, куди ви ведете: спочатку — загальне враження, потім — деталі, опісля — висновок чи емоційна нота.
Вправа:
Намалюйте “карту” тексту: вступ — чим захоплює місце, середина — маршрути, персонажі, історії, завершення — підсумок або несподівана думка.
8. Читайте хороше
Щоб писати краще, потрібно читати краще. Читайте репортажі, тревел-есе, літературні путівники. Не тільки про місця, що вас цікавлять, а й про незнані краї.
Порада:
Почитайте Зінссера, Джоан Дідіон, Пола Теру, а з українських — тексти Ірени Карпи, Остапа Дроздова, Лори Підгірної, Юрія Андруховича.
що ж у підсумку?
Писати про місця — це як відкривати їх заново. І не лише для інших, а й для себе. Найважливіше — бути уважним, чесним і простим. А ще — не боятись переписувати.
Зінссер казав:
“Добрий текст — це не перший варіант. Це десятий.”
Вправа на закріплення:
Оберіть місце, яке вас зачарувало, і напишіть про нього 100 слів. Потім залиште лише 70. Потім — 50. І прочитайте вголос. Чи чуєте ритм? Чи бачите світло? Якщо так — ви на правильному шляху.
