ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ДІАЛОГ
Стаття базується на публікації «General Rules ‒ Creative Writing» від Earlham College.
Люди люблять поговорити. Самі з собою, з кимось, з котом, з книжками, вести діалог у голові чи на папері ‒ будь-яка комунікація між будь-ким може стати натхненням для незабутнього діалогу. Сьогодні ми з вами розглянемо поради щодо його побудови.
Поради цього пункту в оригіналі стосуються англійської мови, однак їх також можна видозмінити і щодо української.
1) В англійській мові діалоги вводяться дієсловами «said», «told» та схожими. У нас теж зазвичай вживають слова «сказав» або «промовив», але, на відміну від англійської, не буде грубою помилкою, якщо не вжити в словах автора їх взагалі:
НАПРИКЛАД:
– Розбився автобус, – лейтенант зіщулився, – десятеро загинули.
– Розбився автобус, – сказав лейтенант зіщулившись, – десятеро загинули.
2) Ідентифікуйте мовців за допомогою фраз-маркерів.
Ви можете знати, хто говорить репліку, але вашому читачеві може знадобитися допомога. Наприклад: «він сказав», «Андрій всміхнувся», «вона відкинула волосся за спину».
3) Варіюйте розташування слів автора.
Може виглядати нудно, якщо фраза «він сказав» стоятиме постійно на початку або постійно в кінці кожної репліки.
ГІРШЕ: ‒Не хочу тебе розчаровувати, але я думаю, що ти робиш велику помилку. Ти впевнений, що почуватимешся так само наступного тижня? Або наступного року? Думаєш, що зможеш просто повернутися в обійми своєї дівчини, якщо колись передумаєш? ‒ запитала моя сестра.
КРАЩЕ: ‒ Не хочу тебе розчаровувати, ‒ порадила сестра, ‒ але я думаю. . .
4) Змінюйте дієслова.
Уникайте повторів, особливо слова «сказати» («він сказав», «вона сказала»). Це проблема, з якою на початку стикаються усі автори художньої прози. Будь-яке слово почне звучати штучно, якщо ним зловживати.
5) Час.
Більшість історій пишуться в минулому часі не без причини. Це звучить природньо. Коли ви розповідаєте дитині історію про черепаху і зайця, або просто кажете другу про те, що сталося на вихідних, ви використовуєте минулий час. Розповідь у теперішньому часі не є чимось революційним, але слідкуйте за тим, чи доречний він:
НАПРИКЛАД: Грабіжник натискає на курок. Я ухиляюся, але надто пізно. Мене везуть до лікарні, де я пролежав у комі два місяці. Моя сім'я боїться за моє життя. Щовечора мама сидить біля мого ліжка і плаче. біля мого ліжка і плаче. Я одужую, але протягом наступного року моя особистість поступово змінюється. Я стаю серійним вбивцею. Мене засуджують до смертної кари. Я помираю. Моя мати плаче на моєму похороні.
На цьому все. Раді були допомогти вам на вашому письменницькому шляху. Пишіть із задоволенням!
