Авторка: айна
Редакторка: Віка
Тест Бекдел (правило, закон Бехдель; Сама Бекдел надавала перевагу варіанту Бекдел-Уоллес) – тест художнього твору на гендерну дискримінацію, метод оцінки видимості жінок у художній літературі та кінематографі, створений американською коміксисткою Елісон Бекдел і названий на її честь. У червні 2018 тест Бекдел увійшов до Оксфордського словника англійської мови.
У 1985 році одна з героїнь її коміксу "Dykes to Watch Out For" озвучила ідею, яку Бекдел приписує своїй подрузі та карате-партнерці Ліз Воллес, чиє ім’я фігурує в коміксі, та працям Вірджинії Вулф, апелюючи до есе "Своя кімната".
На запрошення піти в кіно героїня коміксу відповіла, що з певного часу ходить тільки на ті фільми, де:
1. є принаймні дві жіночі персонажки (пізніше уточнено: "з іменами"),
2. які розмовляють між собою (у сучасному варіанті додають: "більше 60-ти секунд"),
3. про щось, крім чоловіка/чоловіків
Але важливо зазначити, що цей тест не є компетентним інструментом для аналізу кінострічок на наявність сексизму в них. Навіть при проходженні всіх трьох пунктів тесту, фільм може містити сексизм. Але тест дає можливість виявити видимість жінок у кінострічці.
З моменту винайдення тесту минає майже 40 років, а його вимогам відповідає лише половина стрічок світової кіноіндустрії. У 2010 році журналіст "Entertainment Weekly" Марк Харріс пише, що половина номінантів на "Оскар" за кращий фільм провалила б тест. На момент 2015 року 40% фільмів не проходять цей тест.
Ось лише маленька частина блокбастерів, котрі не пройшли тест: Володар пестнів (вся трилогія), Зоряні війни (класична трилогія), Аватар, Гаррі Поттер і Дари Смерті (частина 2).
У 2020-х роках ситуація не сильно покращується. Найпопулярніші фільми, зняті за останні кілька років: Спайдергед (2022), All of Us Are Dead (2022), Morbius (2022), The King's Man (2021), Nightmare Alley (2021), Jumanji: The Next Level (2019).
Тест Бекдел надихнув інших, особливо феміністських та антирасистських критикинь та фанатську спільноту формулювати критерії для оцінки художніх творів, мистецтва та текстів, почасти через обмеження тесту Бекдел.
Коміксистка Келлі Сью ДеКоннік запропонувала "тест сексуального торшера" (sexy lamp test):
"Якщо Ви можете замінити Вашу героїню сексуальним торшером і історія в основному все ще працюватиме, можливо, Вам потрібна інша чернетка".
У 2013 акторка Джина Девіс написала колонку, відому пізніше як "тест Джини Девіс". Художні твори перевірялись на сексизм методом підрахунку кількості жінок у масових сценах, на головних та на другорядних ролях. У випадку якщо не застосовувати квоту на жінок у масових сценах, то на знімальному майданчику виявляється біля 17 % жінок.
