Тетяна Пахомова «Карпатське танго»
Моє перше знайомство з Тетяною Пахомовою видалось вдалим.
«Карпатське танго». Ця книга привернула мою увагу назвою. Нібито звучить гарно, а ніби поєднали дві несумісні речі. Але тим мені й було цікаво прочитати цю книгу.
Книга, на мій погляд, написана не за традицією. Тут не має поступового навантаження від початку до кінця.
Тут навантаження спочатку навалюється, а до кінця вже все йде повільно. Це можна порівняти з народженням людини.
Й мені здається, що це не спроста авторка так задумала. По сюжету все починається у радянському союзі, де життя було на цукор. Тому й напруга.
А потім все продовжується у різних країнах і закінчується в Україні, після розпаду союзу. За кордоном життя більш менш має баланс. Тому й життя пахне «свободою». А кінець книги в Україні. Повернення до коріння, спокута, переосмислювання життя.
Історія, яку нам розповіла авторка, це історія хлопчика з Карпат, який вирвався з лап радянського союзу, завдяки шлюбу з кубинкою та своєї наполегливості в навчанні на доктора. Його особисте зростання, як людини та спеціаліста у різних галузях.
Мені історія сподобалась. Тетяна Пахомова показала, як міняється людина під впливом обставин, місця проживання, та чужою культурою. Було цікаво читати про життя у різних країнах.
Сюжет живий, цікавий.
Він умовно поділяється на декілька частин. Життя у радянському союзі, навчання, перше кохання. Життєва історія про людей, про проблеми, про наболіле.
Далі життя на Кубі, потім Гондурас, Бразилія і в кінці Україна. Ця мандрівка довжиною у життя. Але в кожній частині головний герой наполегливо вчиться, завойовую довіру людей, отримує досвід, любить свою сім’ю.
І все нібито складається добре, але життя є життя. Воно не завжди дає нам стовідсоткову радість, трапляються й негаразди.
Головний герой завжди прагнув свободи й він її отримав. Але прийшлось за це заплатити.
В книзі прослідковується тонка філософська лінія про свободу.
Ця лінія теж має свій особливий сенс. Вона показує, що герой хоч і думав що отримав свободу, але трагедія у сім’ї, довела що це не так.
Ще один натяк на це, було у діях головного персонажа. За все своє життя за кордоном він не згадував про свою родину, яка залишилася у союзі. Ні про батьків, ні про сестру, ні про бабцю. Але згадував Львів, порівнював його з іншими містами.
Можливо так він розумів цю свою свободу. А потім знову пошук свого міста у світі, знову метання, знову роздуми.
Лінія кохання сподобалась. Головний герой проніс своє кохання крізь життя. Й це кохання врятувало його.
Було таке відчуття, що головний герой грався у зміни, у свободу. А коли повернувся на батьківщину через 30 років, став самим собою, отримав те, що шукав все життя. Переосмислив свій життєвий шлях.
Книга неоднозначна. Можливо треба перечитати ще раз, щоб проаналізувати авторський задум. Та й назва залишає багато питань. Чому «Карпатське танго»?
Можливо Карпати, це просте порівняння. Гори, це як життя. Підйоми та падіння. Вершина – ціль. Покорив її, пішов до наступної. І так все життя. Від вершини до вершини. А Танго - це подорож по житті. Мандрівка.
Якщо сильно задумуватись про книгу, то вона виходить сумна. Людська драма.
Глибока й неймовірна. Мені здається, що я так й не зрозумів до кінця книгу. Що є щось, що пройшло повз мене.
***********************************************************************************
А вам сподобалась ця книга? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
***********************************************************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
***********************************************************************************
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
***********************************************************************************
#враження_UA #читаю_книги_щодня #ПроКниги_Що_почитати #Хроніки_Книголюба #Тетяна_Пахомова #відгукнакнигу #українські_письменники #сучасна_українська_проза #блог_про_книги #книжкове_суспільство #блог_українською#читаюукраїнськихавторів
