Друкарня від WE.UA

У нас Трава селена

Трава селена

Бо кіт селвоний

Бо пес шірко

Бо мишка ширна

Кіт селвоний, давно по долі

З‘їв він мишу ширну, не по волі

Бо пес шірко давно ганяв

Кота по полю знов кричав

Трава селена

Коте, брате

Трава селена

Знов зітхати

І крича знов і знов

Трава слена

Бо кіт селвоний

Бо пес шірко

Бо мишка ширна

І знову все усе ось там і тут та може там, десь може за гулам знову загуло

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Mister Milnyi
Mister Milnyi@MisterMilnyi

4Довгочити
96Перегляди
1Підписники
Підтримати
На Друкарні з 24 серпня 2023

Більше від автора

  • Битва богів

    Бог там є А там нема

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Як жити я буду у скруті

    Як жити я буду у скруті Віршик а хороше життя)

    Теми цього довгочиту:

    Вірш

Це також може зацікавити:

  • Симфонія

    На душі спокійно та тихо. За вікном йде дощ, в каміні тихенько потріскують дрова, якими я п’ять хвилин тому задимила вітальню. Мій пес мирно спить на дивані, замацавши світлу ковдру бруднющими лапами.

    Теми цього довгочиту:

    Коротке Оповідання
  • “ Студентські роки “

    Ностальгія по-минулому, стала для нас звичайною справою. Згадки, як ішли по знайомим вулицям до школи, як окликав друзів по дорозі, сміючись прощався, закинувши портфель на плечі, і не дивлячись в роки майбутні, - з великою примхою години проклинав біля парти, з візерунками

    Теми цього довгочиту:

    Ностальгія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Симфонія

    На душі спокійно та тихо. За вікном йде дощ, в каміні тихенько потріскують дрова, якими я п’ять хвилин тому задимила вітальню. Мій пес мирно спить на дивані, замацавши світлу ковдру бруднющими лапами.

    Теми цього довгочиту:

    Коротке Оповідання
  • “ Студентські роки “

    Ностальгія по-минулому, стала для нас звичайною справою. Згадки, як ішли по знайомим вулицям до школи, як окликав друзів по дорозі, сміючись прощався, закинувши портфель на плечі, і не дивлячись в роки майбутні, - з великою примхою години проклинав біля парти, з візерунками

    Теми цього довгочиту:

    Ностальгія