Чи задумувався/-лась ти колись про те, яким є літературний ринок не тільки в масштабах нашої країни, а й цілого світу?
Сьогодні пропонуємо послухати про досвід співпраці письменника Юрія Винничука з іноземними видавництвами, очікувані перспективи друку за кордоном, сучасні труднощі українських видавництв і багато іншого.
Інтерес іноземців до українських письменників (і дещо сумні новини)
«Чесно кажучи, такого великого зацікавлення в друці українських книг немає. Під час війни так, воно злегка підросло. Найбільший інтерес лишається в Польщі. Там я приходив на презентації, видав п’ять своїх романів, але в інших країнах із цим проблемно. Також інтерес трохи ще продовжується у Європі, Чехії, а далі вже ситуація складніша й відповідно зацікавлення згасає».
Особливості видання за кордоном *
«Усі мої переклади відбувалися через особистих знайомих. Колись мав агента з Австрії, з яким підписував угоду, за якою він мав відбирати в мене 30 % з гонорарів. Але книги я видавав сам, бо жодного контакту з видавництвом через нього так, на жаль, і не отримав.
Тоді сенс мені було платити, якщо в Америці, Ізраїлі все відбувалося через знайомих? Крім того, загалом видавництво мало б тим займатись: брати участь у міжнародних ярмарках, презентаціях, проте мало яке видавництво це робить».
* твори Винничука перекладені понад 15 мовами
Що шукає міжнародний ринок?
«Я не думаю, що міжнародний ринок щось шукає.
Річ у тім, що всі люблять читати своє.
В Америку, до прикладу, пробитися взагалі важко. Вони люблять власних авторів. Те саме стосується й інших країн. А Україна для них — то взагалі нове відкриття».
Розвиток українського літературного ринку
«У нас ніби багато видають, але насправді набагато менше ніж у Польщі чи Чехії.
У Чехії 10 мільйонів населення, але різниця з нашими в рази. Або Хорватія: п’ять мільйонів населення, проте вони видають систематично й достатньо.
Я на ярмарок заходжу, а в Буковскі там усі-усі його романи зі щоденниками представлені.
Український ринок тільки розвивається: з найбільшої нестачі, то фентезі в нас тільки недавно з’явилось і з криміналами так само, ретророманами».
Просування на українському ринку
«Письменнику без додаткової роботи вижити можна. Я цим і займаюсь, паралельно тільки статті пишу, доволі часто також їжджу на презентації, закордонні видання приносять якийсь прибуток. А якби так сидів тільки в Україні, то нічого, з голоду би не вмер. Мені б і вистачило поїхати за кордон десь на море.
До того, щоби письменнику вижити в Україні, краще їздити й за кордоном, бо там за презентацію платять. А в нас то безплатно. У Польщі безліч премій літературних і досить великих. Дивлюсь, а там премія літературна — 45 000 євро виграш, а в нас таких премій поки нема. Максимальна Шевченківська премія 400 000 гривень. Так же ж не можна».
Журналістка: Аліна Пирогова
Коректорки: Ангеліна Іванченко та Анна Ковбасенко
Дизайнерка: Катерина Бесараб
Маєш цікавий матеріал про сучасну українську літературу та хочеш, аби його опублікували? Надсилай на пошту [email protected].
Популяризуймо сучукрліт разом!
