Агов, юнак! Вставай — й мерщій до бою!
Ти — нова цегла в цитаделі забуття.
Хапай сокиру й щит, хоч він тебе й не захистить —
мільйони душ зараз пліч-о-пліч йдуть з тобою.
Сьогодні пролуна твій роковий вар-марш.
Гордись — бо ти вмираєш за ідею ще живу.
Я твою віру, мов ворожий прапор, вмить зірву.
Ти — тінь війни, без права слова.
Ми ж кров твою й твоїх братів
п’ємо із чаш.
Вмирай, де сказано — й не став дурних питань.
Ти знаєш: ми б'ємося за світле майбуття.
Мені байдуже твоє марно прожите життя.
Ти — пішка в полі.
Тож тут ніяк не оминеш страждань.
Під гуркіт требушетів зліг величний форт Арзуф,
А з ним — і прохромлені мечами хрестоносці.
Під шматтям цитаделі — юні зброєносці.
І мужній полководець
в муках потонув.
♫ Deathprod - Dead People’s Things
