мовчи, не мовчи, закричи

так важко мовчати, коли є що сказати,
коли ти розриваєш себе на шматки.
і тяжко вдихати все повітря навколо,
коли ти не віриш що достойний бути.

проте дуже легко мовчати без думки,
коли ти байдужий і зовсім пустий.
давай поговоримо про це трохи більше,
чи може ти знову бажаєш втекти?

коли тобі боляче і коли ти палаєш,
ти хочеш принаймні кричати слова,
які астероїдом стануть для світу,
і знищать його, бо який сенс буття?

натомість, коли ти пустий і нікчемний,
коли ти не маєш ні слова до вуст,
ти просто вдихаєш свіженьке повітря
не маючи й натяку на духовний хруст.