мовчи, не мовчи, закричи

так важко мовчати, коли є що сказати,
коли ти розриваєш себе на шматки.
і тяжко вдихати все повітря навколо,
коли ти не віриш що достойний бути.

проте дуже легко мовчати без думки,
коли ти байдужий і зовсім пустий.
давай поговоримо про це трохи більше,
чи може ти знову бажаєш втекти?

коли тобі боляче і коли ти палаєш,
ти хочеш принаймні кричати слова,
які астероїдом стануть для світу,
і знищать його, бо який сенс буття?

натомість, коли ти пустий і нікчемний,
коли ти не маєш ні слова до вуст,
ти просто вдихаєш свіженьке повітря
не маючи й натяку на духовний хруст.


Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
jinikamin
jinikamin@jinikamin

мистецтво створює несказанне

68Прочитань
0Автори
2Читачі
Підтримати
На Друкарні з 4 вересня

Більше від автора

  • щастя бути і вміти жити безцінне

    життя має багато поганого, але воно не погане. я люблю жити це життя. люблю долати труднощі і знову посміхатися. все завдяки мені, я сама збудувала свій мир.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • пустота успіху

    успіх - бажання кожного, та чи готовий кожен до зусиль, що доведеться викласти в обмін? а чи готовий кожен до відчуття пустоти великого успіху..?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (5)

Абсолютно згодний.

PS

Вітаю з новою аватаркою🙂 На ній файно все.

Вам також сподобається

  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші