Вступ.
‘‘ Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: Анітрохи… І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив. ’’
Про життя та діяльність людини, без якої не було б Незалежної України.
Трошки біографії
У цьому блоці ми швиденько розглянемо роки життя Чорновола.
Дитинство.
Часто люди думають, що В’ячеслав народився на Львівщині, або далі на захід України. Проте, це помилкове враження зумовлене так званими ‘‘западенцями’’, насправді ж він народився на Черкащині у 1937 році в родині вчителів. Батько належав до давнього козацького роду, а мати до родини меценатів Терещенків, якщо звісно знаєте таких.
Попри радянські заборони його батьки берегли українські традиції: відзначали Різдво, Великдень, пекли паски, робили кутю та крашанки. Ці страви родина їла вдома, адже за це могли посадити. Чорновіл навчився читати у чотири роки, а у школі найбільше любив математику та філологію, мав хист до написання творів. Її він закінчив із золотою медаллю.
У нього також є сестра, яка давала багато інтерв’ю про нього, ось один уривок, де описується яким він був у дитинстві:
“ У нього в кімнатці висів розклад, і за тим розкладом він жив і виконував, бігав, займався спортом, у нього було написано коли уроки робити, спати лягати…’’ — Валентина Чорновіл
Студентство.
Вступив В’ячеслав на філологічний факультет у Київському університеті.
Коли він приїхав до Києва, то був неприємно вражений кількістю зросійщеного населення.
— Я мала холодний душ від В’ячеслава у зв’язку з мовою. Він вже був студентом, приїхав додому. Це було в дворі, коло хати умивальник. Я мила руки. Ми про щось говорили. У нас у селі казали “конєшно”, а не “звичайно”, і “навєрно”. Ну я щось таке сказала. Він витягнув із криниці відро холодної води, на мене вилив, сказав: Оце тобі “конєшно”, оце тобі “навєрно”. Цей холодний душ – запам’ятала на все життя, – згадувала Валентина Чорновіл.
На другому курсі він змінив факультет на журналістику, й з відзнакою закінчив навчання в університеті.
Працював на телебаченні, потім на хвилі хрущовської “відлиги” захопився історією української літератури, особливо – донедавна забороненим в СРСР Борисом Грінченком.
До речі, В’ячеслав був тричі одружений та має двох синів.
Діяльність
Протест
В’ячеслав був учасником першого протесту, який відбувся на першому показі кінострічки ‘‘ Тіні забутих предків ’’ режисером якого був Сергій Параджанов.
«1965 рік. Кінотеатр «Україна». Прем’єра фільму «Тіні забутих предків». Іван Дзюба повідомляє про арешти української творчої інтелігенції. Що здійнялося в залі! А на естраді! Ґебешники кричать: «Провокація!» Ввімкнули гучномовці, щоб заглушити Дзюбу. І тут у двох проходах з’являються Василь Стус і Славко Чорновіл і закликають глядачів на знак протесту встати. Встала купка людей. Я оглянувся – може 50-60 людей стояли. Зал був набитий – 800 місць… Але факт відкритого протесту відбувся». Роман Корогодський, культуролог, архівіст, учасник тих подій і мемуарист (стаття «Лідер», журнал «Сучасність», №4, 2003).
Унаслідок цього протесту Чорноволу присудили 3 місяці виправних робіт. За цей час підготував збірку текстів “Лихо з розуму” (Портрети двадцятьох “злочинців”) – про арештованих у 1965-му шестидесятників – яка була видана на Заході і стала справжньою подією в СРСР і закордоном. У результаті у 1967-му отримав три роки таборів суворого режиму.
Журнал
А вже в 1970-му році опісля повернення створює підпільний журнал “ Український вісник ”.
«Український вісник» — позацензурний суспільно-політичний журнал. Виходив як самвидав від січня 1970 до березня 1972 (випуски 1-6) у Львові та з серпня 1987 по березень 1989 рр. (Київ-Львів, випуски 7-14). Видавець і відповідальний редактор — журналіст В'ячеслав Чорновіл.
Головною ідеєю цього вісника було висвітлення прихованих репресій та становища політв’язнів, про шовінізм та українофобію, про порушення владою прав людини та Конституції. На цьому сайті ви навіть можете ознайомитися із цими матеріалами.
Під час масового погрому шестидесятників у 1972 році отримав від радянської влади ше один термін – шість років таборів і три роки заслання.
Група
9 листопада 1976 року була створена Українська Гельсінська група – друга в СРСР правозахисна організація, яка відкрито виступала проти порушень прав людини. У подальшому сам факт її існування та діяльність УГГ стали тим пусковим механізмом, який «підірвав» СРСР зсередини.
У 1979 році Чорновіл приєднався до цієї групи, але вже за рік був знову арештований за сфабрикованими звинуваченнями( за участь у цій групі ). Цього разу на 5 років.
Виборча кампанія.
В липні 1988 року Чорновіл став одним із авторів Декларації принципів Української Гельсінської Спілки – а це, нагадую, одна з перших радикальних політичних організацій в республіці. Документ містив тезу про перетворення СРСР у "конфедерацію незалежних держав".
Це був тактичний крок, який був компромісом із суспільством, яке боялося й думати про незалежність. Остаточно УГС заявила про незалежність як мету у виступі В’ячеслава Чорновола на Установчих зборах Народного Руху України 10 вересня 1989 року.
Далі була тріумфальна виборча кампанія 1990 року, коли Чорновіл отримав два мандати – депутата Верховної і Львівської обласної Рад. Він був обраний першим головою облради першого демократичного скликання. Проте, згодом обрав роботу в парламенті. 1 грудня 1991 року кандидував від НРУ у президенти, набрав близько чверті голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Ще далі – все відбувалось у нас на очах. Аж до трагічної загибелі 25 березня 1999 року на дорозі неподалік Борисполя. Ніби передбачаючи такий життєвий фінал, В’ячеслав Максимович якось сказав у телепрограмі, що хотів би піти з життя – "миттєво, на льоту". Так і сталося.
ДТП чи політичне вбивство ?
До сьогодні достеменно невідомо, чи помер Чорновіл унаслідок ДТП чи це все ж було підлаштоване вбивство. Часом зустрічається інформація про чотири удари кастетом по макітрі, а часом беззаперечне підтвердження, що він помер від смертельної травми внаслідок саме ДТП. Проте більшість рідних В’ячеслава підтримують ідею вбивства, що свідчить лише про те, як легко влада може скоїти злочин, прикриваючи це “ нещасним випадком ”.
«Ми розслідували справу про вбивство Чорновола… І встановили, що Чорновола було вбито. Було вбито чотирма ударами кастета у потиличну ділянку голови і таким самим кастетом було добито водія …
Безперечно, що не ДТП. Було встановлено відключення подушок безпеки, підробку огляду місця події, було встановлено вбивство на Волині основного свідка. Коли ми відкопали труп, там були важкі метали в кістках. І ми розкрутили експерта, який сказав, що він не проводив розтин тіла Чорновола», – сказав Голомша.
Сподіваймося, що колись нам розкриють правду про його загибель.
Висновок.
Тож, сьогодні я познайомила вас ближче з В’ячеславом Чорноволом, сподіваюся, ви дізналися про нього більше. На мою суб’єктивну думку він зробив достатньо, щоб про нього пам’ятали, говорили й пишалися.
матеріали для статті було взято з відкритих джерел!