Передмова до частини третьої.
Якщо котрась жіночка,з уже розхитаними нервами через постійну,безперервну турботу за своїх близьких і рідних не може переносити моторошних легенд,або навпаки,якась мила,тендітна леді,з поки що міцними нервами та має надто чуйну натуру,в кімнаті одна,а за вікном давно потемніло,то вони можуть одразу перейти до частини четвертої-так як у ній все найцікавіше тільки починається,а попередні частини-лиш скромна підготовка до основного сюжету.Хто ж вважає себе сміливим-може і ризикнути... Ми подібні з Чіпсом у тому,що обоє були низькими,нижче середнього росту і худими.Я просто худий,а Чіпс з якоюсь хворобливою худощавістю-так міг про нього подумати випадковий перехожий.Але здоровя у нього було прекрасне.А яка фізична сила...?! Людей таких називають-"Жилаві".На цьому наша схожість і закінчуєтья.Я був смуглявий,він блідий-шкіри майже молочного кольору.Я стриманий,він-розвязаний.На лиці моєму не надто часто мінялась міміка,обличчя Чіпса було завжди живим і рухливим,він часто сміявся і багато говорив. Є люди що говорять , потім думають,є що думають-потім говорять.Чіпс робив це одночасно.Він і не міг думати коли його хтось не слухає. -Памятаєте того старого що помер якось на іншому паромі?-Спитав хлопців Чіпс. -Ну,памятаєм.-Відповів чийсь голос. За ним почувся інший-То й що? Покійник воскрес не дочекавшись другого Пришестя? Хлопці,Чіпс зараз скаже що бачив старого на палубі і потис йому руку-всі залилися сміхом... -А що вони зробили з покійним?-запитав Чіпс коли хлопці стихли. Тут уже посміхнувся Чіпс,якоюсь недоброю посмішкою. -"Нічого не зробилу"-хтось відказав.Тоді Чіпс заявив що дурнішої відповіді годі було і чекати,так як усім ясно,навіть дітям,що з покійником обовязково треба щось зробити...Але що зробити коли покійник на кораблі,посерд океану? Викинути за борт-відпадає. Залишити?-Чіпс роздумував як любив-у голос,а усі слухали.-Залишити на кораблі можна,за умови якщо паром прибуває прямісінько на сам цвинтар,а там уже викопана яма.Але плавання може тривати тиждень,покійного може ще треба перевозити через,як не пів Англії,то на день-два дороги.Тобто,очевидно що майже на 10 днів залишити його так просто не можна,запах і все таке...-Запхати в морозильну камеру!-вигукну Генрі. Дякую Генрі!-відказав Чіпс. -А у нас є такі спеціальні камери,хто з вас моряків знає? Всі мовчали,уже ніхто не посміхався,лиш лукаво посміхався Чіпс і таємничо,зловіщо мовчав... -Ну не тяни резину Чіпс,давай кажи що ти хочеш цим сказати! Чіпс мовчав. -Ну вроди вже!-почувся знову чийсь вигук. -Підказка!-Яке правило любої паромної компанії-запитав Чіпс? -Кожен метр на кораблі має приносити прибуток-крикнув Генрі. -Дякую Генрі! -Для покійника потрібно 2м довжини і 1м ширини,а це уже цілих 2 квадратні метри.Ні один директор компанії не зможе спокійно спати,коли пустує такий простір...-Чіпс знову замовк. -Чіпс,ти як моя колишня,щось хоч сказати але поки говорила уже забула що... -Я про то хочу сказати-вже відкриваючии усі свої карти говорив Чіпс,що це місце можна заповнити тільки одним продуктом-морозивом! Корабель пливе,морозиво продається,місце під труп звільняється.Помирає людина-закидують в готове місце.Не помирає-ну той добре що всі живі...-Тоді хтось заперечив -А що робити якщо людина помер у перший день? І немає місяця в морозильній камері,бо вона забита вся морозивом. Чіпс задумався,задумались всі. Тоді Марк пригадав,що на якомусь паромі,в перший день для дітей зробили конкурс.Виграла дівчинка-їй дали приз-морозиво,але щоб і іншим дітям не було обідно-роздали всім дітям по морозиву. Потім сказали що батьки-теж дорослі діти і їм положено по морозиву.Люди нахвалювали цього перевізника,а по словах Чіпса,можливо вони звільняли місце,заодно роблячи собі рекламу. -Дякую,Марк!-Чіпс почав говорити -По статистиці,яку я не знаю,ну нехай, раз у пів року хтось помирає,пів року возити від Лондона у Нью-Йорк 2 квадратні метри пустого місця,навряд чи хтось буде.Чого б на цьому пустуючому місці не заробити? А якшо хтось помре в перший день,що нехай раз на 10-15 р,то все одно,зробивши собі таку рекламу морозивом раз на 15р., компанія все рівно виграє! Виграє беззаперечно! Всі мовчали і думали.Особисто я згадував коли востаннє купляв морозиво. Лиця у хлопців виглядали стурбованими...Так як це була пізня весна,уже досить тепло і недавно усі їли морозиво...-тому ми вирішили що це не правда і бути такого не може! Але не пригадую щоб опісля,бачив якогось матроса з морозивом в руках... Проблеми у Чіпса почались на другий день,зранку.Хтось розніс по кораблі чутку, ніби Чіпс,вчора говорив що морозиво тримають там де і трупи.Чіпс ходив вияснити хто це сказав,вияснив і пояснив,що вони тільки розмовляли про це з хлопцями,але вирішили що це не правда! Матроси вибачились і пообіцяли що не будуть поширювати плітки.Чіпс дуже боявся що це дійде до капітана і якщо це не прада,то хто його знає,чим це йому обійдеться. Але уже ввечері десь з іншого боку корабля,почали говорит,що Чіпс вчора признався-якоби сам капітан,особисто, про це йому розповів,за умови що той буде мовчати.Чіпс знову ходив виясняти хто поширює плітки,але вже стільки матросів про це говорило,що дійшло до лоцманів з боцманами і було не зрозуміло де крайній.Розгорівся пожар який Чіпс уже не міг потушити.А через день, говорили що Чіпс признався,як на якомусь паромі, власноруч грузив трупа в морозильну камеру,звідки вкрав одне морозиво! Ми ще довго не могли заспокоїтись від сміху,коли це почули.Чіпс дуже преживав,так що навіть пропустив вечерю... Все згодом стихло,але Чіпс став знаменитим.Нас було декілька сотень персоналу на судні,тому ми не знали усі одне одного особисто,але з вигляду майже всі знались.Коли одного разу ми з Чіпсом спускались з верхньої палуби на нижню,то чули як матроси шептались-це пішов той хлопець,через якого тепер погано продається морозиво... Одного разу між мною й Чіпсом виник не приємний курйоз.Ми часто працювали в парі.Нам старший помічник дав одну роботу.Точніше мені,так як мій друг не надовго відійшов.Я не зовсім правильно зрозумів зміст роботи-в яке місце перекотити великі бочки з олією-але думав,що зрозумів правильно.Коли прийшов Чіпс,ми почали перекочувати цю олію.Лишилось всього три бочки.Тут уже мені треба було відійти.Чіпс сказав що я можу йти,він сам завершить роботу.Щойно я пішов,за мною прийшов інший помічник капітана,перевірити як виконується доручення і побачив що Чіпс котить бочки зовсім не у ту сторону.Це означало що при розгрузці корабля,могла виникнути плутанина з товарами,які ми теж перевозили,крім пасажирів.Дійшло до капітана.Капітан дав догану-зняття невеликої частини заробітньої плати.Чіпс не "здав"мене,тобто не сказав що це я не правильно йому пояснив роботу. Тому я вирішив зробити те,що зробив би кожен на моєму місці-піти до капітана,пояснити ситуацію і сказати що нехай догану дадуть мені а з нього знімлять.Генрі застеріг мене,мовляв що буде лишень гірше.Та коли бачив що я налаштований рішуче і його вмовляння не діють,то добавив-Головне не засмійся...Капітан спочатку дуже злиться,але потім скоро мякне і в кінці любить видати якусь філософію.Інколи у нього це получається,але деколи мож зі сміху луснути-головне не засмійся...! Через пів години я уже говорив з капітаном і пояснив ситуацію. -Ви не зовсім усвідомлюєте де ви находитесь!-Строго,майже криком говорив Френк.Ви все ще думаєте що ви у своїй морській академії,де можна у вчителя випросити якусь рцінку,поблажчку чи ще щось...Я відповідаю за людей які тут знаходяться і за їхнє майно! Щоб все йшло гладко,дисципліна повинна бути на найвищому рівні,а не як у морській академії. Вам за цю дисципліну платять зовсім не погані гроші,якщо ви порушуєте цю дисципліну і порядок-то ви повинні це відчути кожним своїм фунтом в зарплаті-інакше тут буде повний бардак. А за те що ви замість виконання своїх обовязків,за які вам,доречі, теж добре платять,стоїте тут і говорите зі мною-вам теж догана!Після цих слів обличчя капітана,як і казав Генрі,дещо змякло і він додав. -Я не проти вчителів...Вчитель важливіший капітана,бо чого навчиш людину-тим вона і стане. Навчи чоловіка,що він моряк,він і буде моряком. Навчи чоловіка що він хірург-він і буде хірургом,навчи чоловіка що він...-капітан запнувся,він конче хотів підібрати ще якийсь завершальний приклад який би підкріпив попередні...-Навчи чоловіка що він від мавми,він і буде мавпою!
Подобається
Коментувати
Надіслати
Поширити
