МАСКИ
Не хотіла мати маски — життя їх вистругало.
Колись не мала жодної…
а тепер і десяти замало.
Не було жодної —
ані для світу, ані для людей.
Я малювала фарбами раніше,
тепер ховаю колір від чужих очей.
Одна — розписана від плачу вголос.
Друга — щоб бути сильною завжди.
А третя — захищає від брехні,
та справжнє моє “я” — в тіні.
І вже не знаю, яка я справжня,
чи голос чути мій чи ні…
Бо всі ці маски зрослися зі мною
і стали мною.
І вже не зняти їх мені.