Віталій Дуленко: «Плакати за склянкою віскі, що великим видавництвам нецікаві новачки, більше не зможу»

Усім привіт!

Аби відсвяткувати закінчення першого робочого тижня нового року, пропоную зануритися в свіженьке інтерв’ю з Віталієм Дуленко — письменником, чий роман «Маяк» нещодавно взяло в роботу видавництво «КСД». Віталій пише містику, жахи, трилери, і пише їх чудово. Сьогодні поговоримо про його романи, а також про досвід успішної подачі рукопису до видавництва.

Віталій Дуленко в гостях у телеграм-каналу «Буревій історій»

Кажуть, видавництво КСД узяло до друку твій новий роман «Маяк». Розкажи, про що він?

Багато розказати не зможу, бо договір уже підписаний, але це історія про колишнього журналіста, який влаштувався доглядачем маяка, щоби переосмислити власне життя, яке пішло під укіс. Проте на маяку починають відбуватися загадкові речі, які штовхають героя до пошуку жахливої правди про маяк, місцевих жителів та самого себе.

За жанром це містичний трилер з елементами горору. Містика задає атмосферу оповіді, але не є її ціллю, це в першу чергу історія про те, як дивно складається життя, про вибір між легким та складним шляхом до успіху і про готовність нести відповідальність за свої вчинки.

Розкрий секрет: як податися до видавництва так, щоб тебе взяли до друку в КСД? :) Чи робив ти щось особливе для цього, чи просто відправив рукопис, та й по всьому?

Як людині, у якої в пошті є окрема тека з назвою «Відмови», чи мені давати поради (сміється крізь сльози). Нічого особливого я не робив, відправив листа з рукописом і через три місяці отримав відповідь. Тому плакати за склянкою віскі, що великим видавництвам нецікаві новачки, більше не зможу. Радий, що це були саме КСД, бо мені подобається їхні книжки, до того ж вони активно друкують трилери та жахи, типу Кінга. Для мене це важливо, бо поки що небагато українських видавництв зацікавлені в темній літературі.

До листа я додав відгуки бета-рідерів, серед них були книжкові блогери, мені здалося, що це могло бути потенційно цікаво для видавництва. Цього року я активно брав участь у колективних збірках та конкурсах, тому не посоромився все це додати, щоб виглядати не зовсім початківцем.

Це були мої власні уявлення, що може зацікавити видавництво. А насправді гадки не маю, чому КСД схвалили мій рукопис, я просто цьому радію 🙂

Знаю, що ти вже пишеш наступний роман — розповіси, про що в ньому йтиметься, яка його основна тема?

Це історія про книжкову блогерку, яка отримує для огляду книжку невідомого автора, у якій той описав життя цієї блогерки, включно з таємницями її минулого, які вона намагалася забути. У пошуках відповідей героїня повертається в рідне містечко, яке, як вважала, вона покинула давним-давно, де зустрічається з привидами минулого й розплутає цілий вузол таємниць. У романі буде й детективна складова, і трохи містики, чимало сімейних таємниць і складних стосунків, та дуже багато про книжки та любов до читання.

Ідея роману народилася як прикол. Саша Павлова у своєму каналі «Запекла книгожерка» (до речі, дуже рекомендую) колись написала, як одержала на пошті невідому книжку. Я в чаті жартома вигадав ідею трилеру, де героїня знаходить книжку про себе, де в кінці описана її смерть. Ми тоді посміялися, але я подумав, що із цього може вийти непогане оповідання, а в результаті вийшов цілий роман 🙂 Перша чернетка вже готова. Трохи відлежиться, і можна буде редагувати.


Щиро дякую тобі, Віталію, що поділився такою цікавою інформацією! Думаю, багатьом авторам-початківцям вона може стати у нагоді. А я тим часом стаю в чергу за примірником «Маяка» з підписом автора! ;)

Віталій веде власний телеграм-канал «Чорна Бібліотека», а його твори можна почитати на Аркуші.

Не забувайте коментувати прочитані оповідання, автори дуже тішаться відгукам!

Які ваші враження від інтерв’ю? Вмотивувалися пошвидше дописати свій власний роман? 😏

Підписуйтеся на канал «Буревій історій» і розповідайте в коментарях, кого з українських авторів ви хотіли би побачити у цій рубриці? А також про що вам цікавіше було би послухати — про світи та персонажів цих авторів, чи про сам процес їх створення, написання?

Щиро ваша,

Олександра Буревій

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Олександра Буревій
Олександра Буревій@o.bureviy

Моя базова травма — Україна(с)

8.9KПрочитань
2Автори
56Читачі
На Друкарні з 22 вересня

Більше від автора

  • Таємниці жанру: Жахи

    Жахи — літературний жанр, мета якого викликати в читача різноманітні емоції на спектрі від тривоги до захоплення. Це подорож у світ страхів, де реальність переплітається з фантазією, а звичайні речі набувають моторошних відтінків.

    Теми цього довгочиту:

    Жанри
  • Як обрати ідеальну книгу в подарунок?

    Вибір книги в подарунок — це завжди особливе завдання. Адже крім того, щоб просто порадувати близьку людину, хочеться підібрати саме ту історію, яка їй запам'ятається надовго. Давайте разом розберемося, як зробити цей вибір вдалим.

    Теми цього довгочиту:

    Подарунки
  • «Обожнюю те переживання за героїв, яке не дає о третій ночі піти спати» — Уляна Дадак. Інтерв’ю з авторкою

    Сьогодні в гостях у каналу «Буревій історій» Уляна Дадак — авторка фентезі, що дебютує аж з двома книгами: «За межами реальності» у видавництві «Богдан» та «Каррайк. Переродження» у видавництві «БукБанда»!

    Теми цього довгочиту:

    Інтерв'ю

Вам також сподобається

  • Вітаю

    Привітики. Напевне, цей пост буде у закріплених, бо куди ж без вітання, тож давайте знайомитись. За нагоди й розповім куди ви втрапили.

    Теми цього довгочиту:

    Знайомство
  • Танець Фенікса

    Мері, ти чуєш мене? прошепотів Марк, голос трішки тремтів, а в горлі пересохло, ніби він до цього 10 хвилин кричав, і шепіт - це останнє, на що він був здатен.

    Теми цього довгочиту:

    Коротка Розповідь

Коментарі (4)

Цікаве інтервʼю, мені дуже подобаються оповідання пана Дуленка, тому з нетерпінням чекатиму на роман

Вам також сподобається

  • Вітаю

    Привітики. Напевне, цей пост буде у закріплених, бо куди ж без вітання, тож давайте знайомитись. За нагоди й розповім куди ви втрапили.

    Теми цього довгочиту:

    Знайомство
  • Танець Фенікса

    Мері, ти чуєш мене? прошепотів Марк, голос трішки тремтів, а в горлі пересохло, ніби він до цього 10 хвилин кричав, і шепіт - це останнє, на що він був здатен.

    Теми цього довгочиту:

    Коротка Розповідь