І стала Вода
На службі в Вогню.
І серце моє із каменю
Не видобути жодному шахтарю.
Жодному шахраю
Не обманути смерть,
Що несе течією
Просто (нам) до дверей.
Бажаю страждань ворогам.
Скажіть,
Який з вівтарів
Засипати нам дарами,
Щоб повернути життя
Туди,
Де Ріка поховала усе
Під морями?..
06.06.2023
поезія із самого дна воєнно-зимової апатії
актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета
весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм
Так боляче птахом сполоханим музика б'ється всередині мене. Крилами ранить нутрощі, хоче звільнитись від тіла. Я б її не тримала, повір, я б її відпустила,щоб дзвеніла вона, щоб нарешті розправила крила, щоб вона покотилась луною за обрій
Так боляче птахом сполоханим музика б'ється всередині мене. Крилами ранить нутрощі, хоче звільнитись від тіла. Я б її не тримала, повір, я б її відпустила,щоб дзвеніла вона, щоб нарешті розправила крила, щоб вона покотилась луною за обрій
