І стала Вода
На службі в Вогню.
І серце моє із каменю
Не видобути жодному шахтарю.
Жодному шахраю
Не обманути смерть,
Що несе течією
Просто (нам) до дверей.
Бажаю страждань ворогам.
Скажіть,
Який з вівтарів
Засипати нам дарами,
Щоб повернути життя
Туди,
Де Ріка поховала усе
Під морями?..
06.06.2023
поезія із самого дна воєнно-зимової апатії
актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета
весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм
складності, завжди будуть нашими приятелями по нещасті, хоч куди піду я та ти. складність у роботі та коханні, що проходить через море людей, але на одній вона загострена, вирізана шрамами сонця відтінку.
Віршем хочу звернути увагу на проблему самотності, яку більшість вважають чимось поганим. Але на моє переконання, саме комфортне перебування наодинці з самим собою - одне з найкращих вмінь.
складності, завжди будуть нашими приятелями по нещасті, хоч куди піду я та ти. складність у роботі та коханні, що проходить через море людей, але на одній вона загострена, вирізана шрамами сонця відтінку.
Віршем хочу звернути увагу на проблему самотності, яку більшість вважають чимось поганим. Але на моє переконання, саме комфортне перебування наодинці з самим собою - одне з найкращих вмінь.
