Жанр рогаликів один з найстарших у ігровій індустрії. Попри те, розвиток та переосмислення жанр отримав тільки за тридцять років після - у наш час.
Можна зі сміливістю назвати теперішній період розквітом roguelike. За короткий період часу жанр був переосмислений кілька раз, розкладаючись у дрібніші кластери під жанрів.
І як у будь-якій “золотій лихорадці” на прибутковому місці окрім відчайдушних ентузіастів завжди будуть люди, які хочуть тільки поживитися.
В цілому у всій ігровій індустрії існує така хвороба, як вторинність. Проте у рогаликах це відчутно найбільше, адже рогалик простий у створенні та не вимагає великого бюджету. Через це тисячі інді студій або окремих розробників клепають свої вбивці Hades, Dead Cell чи Slay the Spire.
Так і справа в тому, що “вбивць”, які не переосмислюють жанр, а просто копіюють давно знайому механіку.
Тому на полицях Steam у нас сотні клонів вампірлайків, хейдіслайків та іншого чогось там лайків.
Після блискавичного успіху однієї гри цю формулу одразу біжать повторювати інші, сподіваючись встигнути відірвати свій бюджетний шматок на лавині хайпу.
Проблема тільки в тому, що гравці не будуть купляти десятий раз переварений рогалик, який не пропонує нічого іншого, як тільки нові шпалери на задниках. Будь-який клон помирає на дні Steam зі 100 змішаними рецензіями, навіки зникаючи з пам’яті гравців.
А ще нескінченні ранні доступи з напів сирими іграми, які доробляють протягом декільокох років ( у кращому випадку).
Проте кількість таких пережованих продуктів не падає, а тільки зростає.
Тому і виходить, що з одного боку у нас розквіт та популяризація жанру, а з іншого незчисленна вторинність. Це проблема будь-якого ходового жанру, який приносить гроші. Як люблять говорити люди “ риночок порішав”.
В цілому це стадія ще не набрала максимального піку, тому наступні роки ця тенденція точно не припиниться. Коли на якийсь жанр прикута велика увага, одразу з’являється пропозиція.
Ми це бачили вже з Королівськими битвами і МОБА.
Так що ж виходить? В цілому нічого. Хороші оригінальні рогалики нікуди не ділися, як і їхні творці. Проблема в тому, що тепер все важче стає шукати діаманти серед гір порожньої породи.
