Я ждав, ждав і все таки дождався.
Я знала про цей фільм десь року з 2022, напевно коли вперше побачила саму книгу з кінообкладинкою. Я довго відкладала прочитання книги, потім її не було, потім грошей немає, а потім я все-таки попросила примірник “на почитати” і проковтнула її за декілька днів. То ж на фільм я була зобов’язана сходити. І ви сходіть
Фільм знято за мотивами книги “Хто ти такий” Артема Чеха. Сама книга є частково автобіографічною, а над фільмом разом з Іриною Цілик працював Артем Чех та їх син. То ж фільм можна вважати ще одним поглядом на історію зростання Тимофія та його стосунків з Феліксом. Режисерка каже, що вони не планували екранізацію, це робота яка брала книгу за основу
І тому, коли Чех зрештою написав свій роман "Хто ти такий?", я одразу подумала про його кінематографічність. Мені спало на думку його екранізувати. Мені було страшнувато і водночас небезпечно, адже завжди існує ризик спотворити літературну основу. Тому ще на початку ми домовилися з Чехом, що напишемо сценарій разом, а фільм не буде триматися за літературну основу, скоріше відштовхуватиметься від світу героїв та сюжетних ліній. Зрештою фільм пішов трохи в іншому напрямку. Тому книжка краща, бо вона інша.
Сюжет у фільмі розвивається майже так само, як і в книзі. Але фільм є більш життєрадісним, хтось написав, що “після фільму хочеться жити”. Книга в цьому плані повніша і більш травмуюча. Мені подобається, що в обох творах ніби лінійна оповідь, яка насправді фокусується на Феліксі. Саме він впливає на Тимофія, і ми з ним знайомимося на початку історії, та прощаємося в кінці. Не випадково фільм має назву “Я і Фелікс”. Можливо, через інший підхід до історії глядачу складніше вловити певні моменти, але я не можу нічого про це сказати, бо я читала книгу і знала що буде далі.
Сама картинка дуже знайома, навіть мені, яка далека від 90-х та зростання в той час. Залізні спортивні майданчики з купою шарів фарби, дискотека в спортзалі, шторка з дерев’яних намистин, сірість мікрорайону, ринок - це щось знайоме оку. Зазвичай, окрім головних героїв та їх вчинків, на фоні щось відбувається, або дує вітер, аби хтось курить, або їде машина, або хтось вигулює собаку. Зовнішній світ не виглядає порожнім, тільки якщо цього не вимагає кадр.
Частину акторів ви точно бачили в інших фільмах чи на сцені театру, а Іздрик в шкіряному пальто та авіаторах - те про що ви не знали, але вам це треба. Цікаво, що ні Іздрик, ні син Цілик, не повинні були грати в фільмі, але треба було зробити пробні кадри для пітчингу і ось вони грають Тимофія та Фелікса.
Це прекрасна робота, яку робили з любов’ю. В мене є питання до сюжету, бо він слабший за книгу, частка людей не вловили певні аспекти сюжету, але це дуже просто пробачити, бо фільм змушує тебе задуматися та розплакатися. Це не переосмислення 90-х чи зростання, це просто історія про хлопця Тимофія та його знайомство з Феліксом. Єдине, що я не зможу пробачити фільму - в кінці, коли ми бачимо дорослого Тьому, його грає не Артем Чех. Для мене це було би дуже цікавим закінченням історії, але я і не маю режисерської освіти.
