Я хочу до неї. Хочу повернути все назад, хочу бачити її закоханий погляд, знову відчувати дотик її рук і присутність. Але між нами будуть кілометри... Якби можна було щось змінити, повернути її – я би віддав усе.
Вона більше не покохає мене, не обійме, не скаже, що хоче прогулятися зі мною. Я втратив її через себе, через свій егоїзм і дурість... Але я її кохаю.
Чому люди такі жорстокі? Чому я ніколи не відчував те, що називають коханням? Я відчував тільки біль. З людьми, з якими я планував майбутнє, вони робили мені тільки боляче. Зараз дівчина, якій я майже довірився, насправді після того, як ми розійшлися, вже нормально гуляє
Всі ми, як цей іній, але тільки хтось це дуже сильно приховує. З одного боку, ми дуже колючі і холодні, але якщо взяти в руки, ми розтанемо і будемо, як вода з наших очей, яку люди асоціюють зі слабкостями і безпорадністю. Але не треба забувати, яка б людина не була — жорсткою,
А що таке кохання, я так і не зрозумів. Людина, яку я кохав, стільки давала мені шансів, що я так безглуздо їх втратив, і вона рахує, бачить мене як ворога. Може, діло в мені. Я навчився з цією людиною багато чого і побачив, що кохання не як в голлівудських фільмах, майже
Продовження історії Олівії. Наступні спроби знайти спасіння в стосунках, голос батька у її голові та початок шляху до самопорятунку.
Кольорові рюші, бали і мелодрама ніколи б не зацікавили мене, якби життя минало своїм звичним шляхом. Тільки тотальна емоційна втома і хронічний недосип змусили мене шукати душевного укриття в розділі новинок на Netflix.
Продовження історії Олівії. Наступні спроби знайти спасіння в стосунках, голос батька у її голові та початок шляху до самопорятунку.
Кольорові рюші, бали і мелодрама ніколи б не зацікавили мене, якби життя минало своїм звичним шляхом. Тільки тотальна емоційна втома і хронічний недосип змусили мене шукати душевного укриття в розділі новинок на Netflix.
