моя прекрасна й чарівна
моя тендітна й мила
моя люба й кохана
моє сонечко й місяць.
моя самітняя квіточка
моя яскравая зіронька
мій ласкавий весняний промінчик!
моє кошенятко
моє жабенятко
мож каченятко
моє пташенятко.
мій дім та комфорт
моя рідна душа
мій весь світ, Ти - всесвіт весь мій!
моя зоря, навколо якої обертаюся я
моя чорна діра, яка тягне й тягне та затягує в себе
ти, як квазар, як маленька нейтрона зоря –
розриваєш на шмаття, на друски, в частини,
а потім, як до купи зібравшись
стало так неспокійно, наче в мозку нейровідмінного
неспокійно від тебе...
від твого голосу, погляду, жестів і міміки, від твоїх очей, твоїх вуст і ланітів, твоїх слів, твого шепіту, твоєї ніжности, твоєї ласки, твоїх д о т и к і в...
неспокійно так, що кохаю тебе
кохаю щосили, до нестями кохаю
кохаю чимдуж, до болі й крові, до істерик і крику в своїй голові
кохаю до щасливого сміху
кохаю тебе, люба, кохаю…
