Друкарня від WE.UA

Я - письменниця?

Знаєте, я думаю: ти стаєш письменником у той самий момент, коли починаєш писати. Але на цьому шляху є кілька рівнів, через які проходить кожен із нас.

Перший рівень — це чиста творчість «для себе». Ти пишеш, бо просто не можеш цього не робити. Тобі байдуже на оцінки, тренди, популярність чи думку оточуючих. Ти створюєш світи не тому, що це модно чи круто, а тому, що це твоя внутрішня потреба. На цьому рівні ти народжуєшся як автор.

Другий рівень — це сміливість вийти до людей. Ти наважуєшся викласти свої розділи в інтернет, на свій сайт чи фанфік-платформу. І тут відбувається магія (хоча не завжди): у тебе з’являються перші читачі. Вони чекають на продовження, залишають коментарі, хвилюються за персонажів. На цьому рівні ти перестаєш бути єдиним жителем свого всесвіту у тебе з’являється коло однодумців.

І третій рівень — це голос на повну гучність. Це момент, коли твоя книга виходить друком, пахне свіжою фарбою і з'являється на полицях книгарень. Тут ти вже не просто пишеш у затишному куточку — ти виходиш на велику сцену і маєш повне, беззаперечне право заявляти на увесь світ: «Я — письменник».

Висновок у мене простий: на якому б рівні ви зараз не перебували — ховаєте нотатки в телефоні чи готуєте друкований наклад, ви творець, ви автор, ви письменник.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
YASNORADA
YASNORADA@yasnorada

4Довгочити
66Перегляди
3Підписники
На Друкарні з 26 вересня

Більше від автора

  • Амбітна мрія чи виклик самій собі

    Кажуть, психологи радять візуалізувати свої мрії, уявляти їх у найменших деталях і не боятися хотіти більшого. Тож я вирішила набратися нахабства й написати про свою.

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво
  • Як я наважилася написати свою першу книгу.

    Усе почалося влітку 2025 року. Після операції, яку мені зробили я відлежувалася вдома. У TikTok мені постійно траплялися уривки з одного турецького серіалу (до того моменту я їх не дивилася, але цього разу вирішила спробувати).

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво

Це також може зацікавити:

  • Окультна гіперплазія Офісного синдрому

    Це часто трапляється в офісних туалетах, люди кричать, б'ються в злісній агонії, рвуть на собі волосся і мнуть наглажені огидні сорочки.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Mayday

    По можливості ніколи не літайте в космос. Справді, ви можете вмерти й в себе вдома – загубитесь в пустелі, втонете, замерзнете на верховині

    Теми цього довгочиту:

    Фантастика

Коментарі (5)

Щіро дякую за думки. Так несподівано відверто і чисто звучать ваші слова. Я починаю називати себе художниця, ще й фемінізм звикаю використовувати “художниця”. Не художник (це світ великих митців, сядь тихо і малюй в куточку🫤), а художниця я. І ваш початок словами Костенко: “безсмертний дотик до душі”.

Я на початку другого етапу і це складно — вийти. Страшнувато, все не звичне. Але якщо не можеш не писати і не малювати, цей потік творчості постійно штовхатиме вперед. Муки творчості 🙂.

Це також може зацікавити:

  • Окультна гіперплазія Офісного синдрому

    Це часто трапляється в офісних туалетах, люди кричать, б'ються в злісній агонії, рвуть на собі волосся і мнуть наглажені огидні сорочки.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Mayday

    По можливості ніколи не літайте в космос. Справді, ви можете вмерти й в себе вдома – загубитесь в пустелі, втонете, замерзнете на верховині

    Теми цього довгочиту:

    Фантастика