Колись я був багатий, і купував імпортні консерви...
Спілкуюсь зі знайомою в інсті, кажу: «Дякую за розмову, я іду їсти». Вона якось відреагувала на мою сторис про тунця, сказавши, що теж полюбляє його. Пишу їй: «До речі, я вже не в клубі лосося». Потім згадую, що то був тунець, виправляюсь.
«Тепер, якщо консерви, то скумбрія. І поки естонські, а там, можливо, і "Своя лінія" приєднається...».
Готую вечерю. Дивлюсь на консерву. Не скумбрія, а сардини. І не естонська, а латвійська.
Riga Gold.
Усе, що можна, переплутав.
Мені соромно, але ще я плутаю країни Балтії і їхні столиці. Розглядаю етикетку, щоби впевнитися, що Рига — це Латвія. Читаю: «Місто Харків».
Усе буде Україна🙂
Ну, дійсно, це так банально думати: якщо написано Riga — та ще й англійською — то неодмінно має бути з Латвії. Чому виробник із Харкова не може назвати свою продукцію Riga Gold? Може, директору підприємства, де виготовляють консерви, подобається це місто?
До того ж напевно самі сардини з Латвії. Хоча про це й не написано на консерві.
Принаймні, в Лопані їх не ловлять.
Ну, а англійською зараз усі пишуть. Міжнародна мова рибних консервів і біографій в інстаграмі.
До речі, про англійську. Ось вам лайфхак. Якщо їсти консерву окремо, а не кидати її в кашу чи куди ви там її кидаєте, то здається, що її більше, і надійніше наїдаєшся.
