Як еволюція психіки призвела до виникнення творчості

Навіщо взагалі нам, людям, творчість? Як вона сформувалася? Чому ми при всьому бажанні не можемо побачити повноцінні творчі прояви у тварин? Тобто, ну так, всі ми бачили слоника, який малює картини, або песика, який з взуття будує якісь… цікаві структури. Але чому це не вважається творчістю? Що ж, тут нам доведеться заглянути у надзвичайно філософське питання, яке зачіпає фундаментальну різницю між людиною та іншими тваринами.

Впродовж еволюції психіка ускладнювалась разом з розвитком нервової системи, і поки одні тварини залишились задоволені якимось з етапів цього розвитку і на ньому залишились, інші так не вважали і продовжували сунути далі (звісно еволюція не зовсім так працює, я просто мемлю). Загалом можна виокремити три основні стадії розвитку психіки у філогенезі:

СТАДІЯ 1: ЕЛЕМЕНТАРНА СЕНСОРНА ПСИХІКА

Тут поведінка зумовлюється впливом на організм окремих властивостей предметів - хімічних, світлових, температурних тощо. Це - стадія, на якій зупинились безхребетні, а також ті хребетні, у яких відсутнє предметне сприймання. Згадайте таргана, який боїться намальованої спеціальною крейдою риски, і йде в обхід, хоча ніякого фізичного бар’єру там немає. Чи уявіть собі бджолу, яка денсить брейк своїм друзям, розказуючи, що знайшла галявину з купою нектару.

І хоч ці танці і є надзвичайно цікавими, корисними та надихаючими,

ВТІМ це не дорівнює мистецтву хореографії та творчості в цілому. Чому? Тому що бджола не виражає свої власні почуття, вона не додумалась до цього танцю. Це є винахід еволюції, а не цієї окремої бджоли, лише запрограмована інстинктами мова, якою вони можуть передавати один одному цінну інформацію, яка посприяє збереженню виду. Але навіть якщо так, танець все одно крутий🤙

СТАДІЯ 2: ПЕРЦЕПТИВНА ПСИХІКА

Ця стадія характерна відображенням предметів як цілого, а не окремих їхніх властивостей. Тобто, якщо тарган керується виключно хімічними властивостями, які кажуть йому, що тут бар’єр, то білка подивиться на цю риску з крейди, зможе оцінити різні властивості цієї риски, складе їх в одну картинку і зрозуміє, що це… просто… риска. Ця стадія психіки властива ссавцям, а її поява зумовлена розвитком великих півкуль, їхньої кори та дистантних аналізаторів (останнє - це дуже круте наукове слово для очей, вух, носа і так далі).

Протягом еволюційного розвитку зростає тривалість відображення образів у пам’яті. Тобто, та ж білка має доволі короткочасну пам’ять порівняно з собакою чи кішкою (ну хіба що ви дуже сильно розізлите білку і вона запам’ятає вас до кінця свого життя👿). Але навіть коли тварина здатна оцінити об’єкт цілісно, це допомагає їй краще оцінити потенційну загрозу, втім не сприяє розвитку творчих проявів. То що ж сприяє?

І тут ми підходимо до…

СТАДІЯ 3: ІНТЕЛЕКТ

Цій стадії характерне розв’язування завдань. Зумовлена вона розвитком кори великих півкуль, особливо лобової частки та прифронтальних зон. В основному воно притаманне людиноподібним мавпам - втім, я не можу заявляти, що вони єдині претендують на цю стадію, адже окремі представники інших видів (наприклад, ворони) теж демонструють вміння вирішувати задачі, користуючись ІНСТРУМЕНТАМИ. Тут ситуація як з дзеркалом - більшість тварин не здатні впізнати себе в дзеркалі (адже це надзвичайно складний для осмислення концепт) і розпізнають своє відображення як іншу істоту.

Це стандартна поведінка для котів. Втім, ось цей котик… здається, себе впізнає і дивується, які в нього вушка.

Те саме можна сказати про собак, хом’яків, папуг (останнім краще дзеркало взагалі не показувати, для них це перетворюється у цілу трагедію). Окремі індивіди здатні додуматись до подібного, втім це не можна назвати характеристикою всього виду.

Ми ж, люди, вийшли з цієї стадії розвитку і проапгрейдили її до максимуму. Саме ми першовідкрили творчість. Адже вона є основою розвитку емпатійних здібностей, здатності розуміти точку зору іншої людини. Сам процес творчості передбачає вихід з-за рамки твоєї особистості, вміння розглянути ситуацію зі сторони.

Коли первісні люди первісною мовою розповідали біля вогнища історії - це сприяло передачі досвіду молодому поколінню, і так ця поведінка закріпилась у нашій психіці впродовж подальшої еволюції людини. Розповідати історії можна було по-різному - усно чи образно (ті ж наскельні малюнки), або ж через танці. Таким чином, чим далі еволюціонувала людська психіка, тим більш розвиненою ставала наша емпатія, наша емоційність, наш інтелект і ємкість нашого мозку сприймати та інтерпретувати нові образи. І творчість, еволюціонуючи разом з нами, допомагала нам виражати наші емоції, наші думки, наш досвід, стаючи для нас повноцінною потребою, яку нам так хочеться реалізувати.

…То чому ж слони здатні малювати квіти? Ну, по-перше, у них феноменальна здатність контролювати свій хобот, через що їм вдається втримувати в ньому пензлик. По-друге, я вас трішечки обманула: на тому відео була зображена не справжня творчість слонів. За словами працівників The Elephant Art Gallery, насправді слонам подобається створювати абстрактні картини - прямо як малим дітям, яким подобається саме процес возюкання фарбою по полотну. Слони ж, які малюють квіти, пейзажі чи портрети - насправді строго видресирувані повторювати одні й ті самі рухи пензлем, один й той самий алгоритм. І найсумніше те, що потім таких слонів уже не перевчити, - вони вже ніколи не зможуть насолодитися процесом та створювати щось своє власне.

Дякую за прочитання цієї статті! Я буду й надалі публікувати цікавинки з перетину психології та творчості/мистецтва/сторітелінгу, тому якщо вам цікава ця тема (а також меми), то можете підписатися. Тримайте наостанок прощальний мем❤