Вітаю, я сироманка! Це невеличкий уривок з мого сценарію для YouTube-каналу, але так як я ще в процесі роботи над відео, хотілося поділитися частинкою теми “Чому творчість існує?”. Дякую за увагу та приємного читання!
Навіщо взагалі нам, людям, творчість? Як вона сформувалася? Чому ми при всьому бажанні не можемо побачити повноцінні творчі прояви у тварин? Тобто, ну так, всі ми бачили слоника, який малює картини, або песика, який з взуття будує якісь… цікаві структури. Але чому це не вважається творчістю? Що ж, тут нам доведеться заглянути у надзвичайно філософське питання, яке зачіпає фундаментальну різницю між людиною та іншими тваринами.
Впродовж еволюції психіка ускладнювалась разом з розвитком нервової системи, і поки одні тварини залишились задоволені якимось з етапів цього розвитку і на ньому залишились, інші так не вважали і продовжували сунути далі (звісно еволюція не зовсім так працює, я просто мемлю). Загалом можна виокремити три основні стадії розвитку психіки у філогенезі:
СТАДІЯ 1: ЕЛЕМЕНТАРНА СЕНСОРНА ПСИХІКА
Тут поведінка зумовлюється впливом на організм окремих властивостей предметів - хімічних, світлових, температурних тощо. Це - стадія, на якій зупинились безхребетні, а також ті хребетні, у яких відсутнє предметне сприймання. Згадайте таргана, який боїться намальованої спеціальною крейдою риски, і йде в обхід, хоча ніякого фізичного бар’єру там немає. Чи уявіть собі бджолу, яка денсить брейк своїм друзям, розказуючи, що знайшла галявину з купою нектару.
І хоч ці танці і є надзвичайно цікавими, корисними та надихаючими,
ВТІМ це не дорівнює мистецтву хореографії та творчості в цілому. Чому? Тому що бджола не виражає свої власні почуття, вона не додумалась до цього танцю. Це є винахід еволюції, а не цієї окремої бджоли, лише запрограмована інстинктами мова, якою вони можуть передавати один одному цінну інформацію, яка посприяє збереженню виду. Але навіть якщо так, танець все одно крутий🤙
СТАДІЯ 2: ПЕРЦЕПТИВНА ПСИХІКА
Ця стадія характерна відображенням предметів як цілого, а не окремих їхніх властивостей. Тобто, якщо тарган керується виключно хімічними властивостями, які кажуть йому, що тут бар’єр, то білка подивиться на цю риску з крейди, зможе оцінити різні властивості цієї риски, складе їх в одну картинку і зрозуміє, що це… просто… риска. Ця стадія психіки властива ссавцям, а її поява зумовлена розвитком великих півкуль, їхньої кори та дистантних аналізаторів (останнє - це дуже круте наукове слово для очей, вух, носа і так далі).
Протягом еволюційного розвитку зростає тривалість відображення образів у пам’яті. Тобто, та ж білка має доволі короткочасну пам’ять порівняно з собакою чи кішкою (ну хіба що ви дуже сильно розізлите білку і вона запам’ятає вас до кінця свого життя👿). Але навіть коли тварина здатна оцінити об’єкт цілісно, це допомагає їй краще оцінити потенційну загрозу, втім не сприяє розвитку творчих проявів. То що ж сприяє?
І тут ми підходимо до…
СТАДІЯ 3: ІНТЕЛЕКТ
Цій стадії характерне розв’язування завдань. Зумовлена вона розвитком кори великих півкуль, особливо лобової частки та прифронтальних зон. В основному воно притаманне людиноподібним мавпам - втім, я не можу заявляти, що вони єдині претендують на цю стадію, адже окремі представники інших видів (наприклад, ворони) теж демонструють вміння вирішувати задачі, користуючись ІНСТРУМЕНТАМИ. Тут ситуація як з дзеркалом - більшість тварин не здатні впізнати себе в дзеркалі (адже це надзвичайно складний для осмислення концепт) і розпізнають своє відображення як іншу істоту.
Це стандартна поведінка для котів. Втім, ось цей котик… здається, себе впізнає і дивується, які в нього вушка.
Те саме можна сказати про собак, хом’яків, папуг (останнім краще дзеркало взагалі не показувати, для них це перетворюється у цілу трагедію). Окремі індивіди здатні додуматись до подібного, втім це не можна назвати характеристикою всього виду.
Ми ж, люди, вийшли з цієї стадії розвитку і проапгрейдили її до максимуму. Саме ми першовідкрили творчість. Адже вона є основою розвитку емпатійних здібностей, здатності розуміти точку зору іншої людини. Сам процес творчості передбачає вихід з-за рамки твоєї особистості, вміння розглянути ситуацію зі сторони.
Коли первісні люди первісною мовою розповідали біля вогнища історії - це сприяло передачі досвіду молодому поколінню, і так ця поведінка закріпилась у нашій психіці впродовж подальшої еволюції людини. Розповідати історії можна було по-різному - усно чи образно (ті ж наскельні малюнки), або ж через танці. Таким чином, чим далі еволюціонувала людська психіка, тим більш розвиненою ставала наша емпатія, наша емоційність, наш інтелект і ємкість нашого мозку сприймати та інтерпретувати нові образи. І творчість, еволюціонуючи разом з нами, допомагала нам виражати наші емоції, наші думки, наш досвід, стаючи для нас повноцінною потребою, яку нам так хочеться реалізувати.
…То чому ж слони здатні малювати квіти? Ну, по-перше, у них феноменальна здатність контролювати свій хобот, через що їм вдається втримувати в ньому пензлик. По-друге, я вас трішечки обманула: на тому відео була зображена не справжня творчість слонів. За словами працівників The Elephant Art Gallery, насправді слонам подобається створювати абстрактні картини - прямо як малим дітям, яким подобається саме процес возюкання фарбою по полотну. Слони ж, які малюють квіти, пейзажі чи портрети - насправді строго видресирувані повторювати одні й ті самі рухи пензлем, один й той самий алгоритм. І найсумніше те, що потім таких слонів уже не перевчити, - вони вже ніколи не зможуть насолодитися процесом та створювати щось своє власне.
Дякую за прочитання цієї статті! Я буду й надалі публікувати цікавинки з перетину психології та творчості/мистецтва/сторітелінгу, тому якщо вам цікава ця тема (а також меми), то можете підписатися. Тримайте наостанок прощальний мем❤
