Свідомість складається з мемів і це не мем

Що таке мем і чому відповідь складніша, ніж ви думаєте

Відео, що я прикріпила вище, є чудовим прикладом сьогоднішньої теми. Врешті-решт, те, що ми маємо на увазі під словом “мем”, в інтернет-культурі має дуже чітке і в той же час дуже розмите поняття. Мемом може бути як картинка, так і цитата, музика, текст (копіпаста), комікс, гештеґ, символ тощо. По факту інтернет-мем - це будь-яка проста ідея, концепція, коронна фраза чи частка ЗМІ, яка поширюється під видом мімікрії через спонтанне розповсюдження певної інформації, або ж для гумористичних цілей [1]. “Батя, я стараюсь” має купу прикладів інтерпретацій цієї фрази на свій жартівливий лад:

Хоч я й можу присвятити весь довгочит мемам про Януковича (і ніхто мене не зупинить), але при чому тут психологія?

Взагалі, ідея для цього довгочиту пішла з лекції курсу “Теоретико-методологічні проблеми психології”, де посередині презентації в дискусію про свідомість неочікувано ввірвались… меми:

І найіронічніше те, що у відповідь на таку різку появу асоціації з інтернет-культурою студенти почали… мемити

Думаю, ви теж розумієте, що при всій меметичності цієї ситуації наша свідомість не є потоком тисячі інтернет-мемів (хоча хтозна, знаю я деяких еджлордів…). Мем в психології (та й в науці) означає трошечки ширше поняття, аніж інтернет-меми. А ще меми придумав Річард Докінз.

У 1976 році Річард Докінз сидів, писав свою книгу “Егоїстичний ген”, як раптом уві сні до нього прийшло божественне провидіння, де йому було явлено, що він має стати першим у світі мемлордом [2]. Докінз почухав потилицю (клянусь, все так і було) і вирішив погодитися на таку пропозицію, додавши до своєї книги термін “мем”.

Мем - це основна одиниця культурної передачі чи ініціації - Р. Докінз, десь після сніданку 76 року.

Психологи, соціологи та культурологи почухали потилицю, подумали і трохи розширили цю термінологію, але між ними й досі точаться дебати за найточніше визначення:

• Мем в психології - це одиниця мислення, завдяки якій здійснюється його процес;

• Мем в соціології - це одиниця суспільної взаємодії;

• Мем в культурології - це одиниця інформації, яка міститься у свідомості. Мем діє на події таким чином, щоб у свідомості інших людей утворилося більше число його копій.

Напевно найсмішнішим є те, що, як ви могли помітити, до сих пір не існує єдиного чіткого наукового визначення мему. Власне, причин дві:
1) мем - це дуже складна та багатовимірна категорія;
2) неможливо визначити мінімально можливий обсяг інформації, що здатна передаватись з одного мозку в інший.[3]

Себто, науковцям досі не вдається виявити ось цей “атом”, яким би можна було окреслити одиницю спілкування?.. культури?.. інформації? мислення??? Одним словом, люди мемлять, а науковці гинуть, намагаючись це все красиво розкласти по поличках. Ми візьмемо за дефолтне значення мем саме як культурну одиницю, бо це зустрічається найчастіше.

Думаю, після такого завалу термінологією у вас може виникнути лише одне запитання:

В принципі, регулярному юзеру інтернету без цього знання можна прожити все своє життя і нічого не втратити. Тим не менш, дослідження базових одиниць культурної інформації мають дуже цікаві результати, адже меми розглядаються через призму… генетики?😳

Біба і Боба - Меми і Гени

Як ми вже визначили, мем діє як одиниця для перенесення культурних ідей, символів або практик, що передаються від одного розуму до іншого найрізноманітнішими способами. Втім, що спільного у мему з… геном? Що ж, прихильники цієї концепції вважають мем культурним аналогом гену, і причиною такої зухвалої заяви вони називають природу обох цих одиниць.

Докінз - провидець мемлордства - писав, що еволюції начхати на хімічну основу генетики. Будь то цитозин, аденін, гуанін і тимін чи щось абсолютно інше - еволюція залежить не від хімічної структури. Еволюція залежить від існування одиниці передачі, яка здатна самовідтворюватися - реплікатора. У випадку біологічної еволюції це - ген. А у випадку Докінза мем - це була ще одна самовідтворювана одиниця передачі, яка би могла пояснити людську поведінку та, що головне, культурну еволюцію.

Що може бути мемом в розумінні Докінза? Що ж, він назвав такі культурні суб’єкти як мелодії, моду та вивчені навички в якості прикладу. Меми здатні відтворюватися через вплив людей, адже ми еволюціонували як офігезні копіювачі інформації та поведінки - саме те, що потрібно мемам! І так, ми не завжди ідеально копіюємо меми, через що, аби заповнити прогалини, ми їх вдосконалюємо, комбінуємо чи просто модифікуємо з іншими мемами, що нам відомі, аби створити… новий мем. Чи не нагадує вам це один дуже цікавий генетичний процес?..

Власне те, як меми виживають і змінюються впродовж еволюції культури, Докінз прирівняв з природним відбором генів у біологічній еволюції. Тільки що, звісно, в суспільстві з культурою людина не обов’язково повинна мати біологічних нащадків, аби її меми впливали на дії людей через тисячі років після її смерті [4]. Погодьтесь, тепер рандомний прикол про свідомість як потік тисячі мемів перестає бути приколом і дійсно здається чимось науковим. Якщо бути точнішою, то це і є наука.

Меметика, мемплекс

Якщо ви думали, що назва науки про меми - мемологія, то спішу вас розчарувати. Це класна настолка, але не наука😔

Власне, меметика намагається пояснити сферу людської культури та ідеології через призму еволюційної теорії та генетики. Вона використовує математичні моделі у спробах пояснити такі теми як релігія та політичні системи. Ну і одним з її слабких місць є те, що вона ігнорує останні досягнення в інших галузях: соціології, когнітивній психології, соціальній психології, культурній антропології і т.д. Така ізоляція, безумовно, не може добре впливати на науку, через що меметика й піддавалася критиці.

Іншим цікавим аспектом, щодо якого точаться меметичні дебати, є відсутність послідовного, чіткого та точного розуміння того, що взагалі становить одиницю культурної передачі. Беручи ту ж генетику, концепція існування генів отримала своє підтвердження при відкритті біологічних функцій ДНК. В той же час для передачі мемів потрібне фізичне середовище - фотони, звукові хвилі, дотик, смак чи запах, так як меми можуть передаватися лише через органи чуття.

Ще одною відміною від генів є те, що меми можуть розповсюджуватися горизонтально (між представниками одного покоління), а не лише вертикально (від покоління до покоління). Меми часто утворюють групи — комплексні меми, що об'єднують декілька мемів, задля спільного захоплення розумів та задля посилення у боротьбі ідей. Комплексний мем в літературі також називають мемплексом.

Насправді, якщо так подумати, то всі ці формулювання “меми розмножуються”, “меми передаються” звучать так, мовби мем - це не просто існуюча категорія, не частинка, а щось відносно живе, функціонуюче, маюче свою власну мету. Мем багато чим нагадує не просто ген, а цілий…

Мем - це вірус?

У 1995-1996 роках Д. Деннет і Б. Каллен висунули до купи визначень мему ще одне. Так як культурні ідеї можуть діяти всупереч інтересів індивіда, в свідомості якого вони існують, їх можна характеризувати як паразитуючі на людині та називати “культурними вірусами”.

Овва. Виходить, кожен раз, коли якийсь мем не давав вам спати, змушував приглушено хіхікати на важливій події, - це він керував вами. Коли ми жартуємо одне з одним, коли ми ділимося якоюсь інформацією, коли ми дивимось на картини - насправді це віруси керують нами, аби розмножуватись поміж нашими мізками. А картинні галереї - це взагалі місця розсаднику вірусів😱 Що вже мовити про рекламні банери, радіо чи, тим паче, Інтернет…

За концепцією меметики, на меми діє й закон природного відбору: успішні меми залишаються і поширюються, а непридатні гальмуються й забуваються. Байрактар, як бачимо, є прикладом дуже успішного мему, який згадуватиметься навіть в підручниках історії, а от “Ванька-встанька”, здогадуюсь, забудеться в інфополі вже за два-три місяці.

Деякі меметики порівнюють передачу мемів з поширенням інфекції: як приклад заразної імітації ідей можемо розглянути стадний інстинкт, істерію, ефект копіювання чи ефект Вертера. В той же час варто відрізняти заразну імітацію мемів від інстинктивно заразних явищ (позіхання, сміх); останні вважаються не соціально засвоєною, а вродженою поведінкою.

Варто зауважити, що без існування вірусних мемів людство би не змогло існувати на настільки високому рівні цивілізації. Врешті-решт, культура напряму впливає на формування людської свідомості. От що малося на увазі, коли моя викладачка написала, що свідомість складається з потоку тисячі мемів. Це був не жарт, не мем, а дійсність. Ми згадуємо меми, ми говоримо меми, ми думаємо мемами. Будь це картина Мона Лізи чи мем про трьох вкраїнчиків, що чекають на ракети та хочуть все обліпити контактом-1. Тому було б правильніше назвати вплив мемів на нас не паразитизмом, а симбіозом: меми здатні розповсюджуватися завдяки нашій свідомості, а наша свідомість здатна розвиватися завдяки мемам.

Як Докінз закенселив інтернет-меми

На превеликий жаль, всі приколи рано чи пізно закінчуються. У 2013 році Річард Докінз заявив, що інтернет-мем відрізняється від оригінальної ідеї, яку він закладав у поняття мему. Інтернет-мем не є мемом саме тому, що його було свідомо змінено людською творчістю, і це породжує мутації, що суперечить формі Дарвінівського відбору.

ХА! А ви думали, я не викручу все це до творчості? Ви помиляєтесь😎 Саме свідомий творчий елемент - те, що вивело категорію “інтернет-меми” з категорії “меми”. Тому що те, що люди роблять з інтернет-мемами, не можна назвати ніяк інакше окрім як селекція.

Сутність інтернет-мемів полягає саме у їхній гумористичній складовій. Інтернет-меми - це звичайні меми, шматки інформації, які були настільки абсурдними чи смішними, що люди почали навмисно їх перекроювати, створювати з них щось своє заради одної мети - аби було смішно. По-новому смішно. Чим це не виведення гену солодкої кукурудзи? Чим це не виведення нової породи собак, що здатні майстерно полювати? Весь цей час інтернет-культура створювала нові й нові мутації, комбінувала меми докупи, і все заради того, аби нам… було смішно.

Наша творчість виступає своєрідним інструментом, що селекційно збільшує розмноження інтернет-мемів. І на мою думку, ось ці “перекроєні меми”, якими так нехтує Докінз, насправді такі ж самісінькі меми, як і звичайні. Це виведений нами сорт, який настільки успішний, що захоплює наше інфополе на добрих декілька місяців. І поки інтернет-меми конкурують одне з одним за місце в нашій стрічці новин, я вважаю, що нам пора завершувати.

Епілог

Чи можна вважати меметику валідною наукою? Що ж, це цікаве питання, на яке різні джерела дають різні пристрасні відповіді. Незважаючи на те, що свого часу меметика породила цілі срачі поміж науковцями, поділивши їх на екстерналістів та інтерналістів, зараз цей підхід вважається призабутим. Навзамін йому прийшла теорія подвійного успадкування, зосереджена саме на взаємодії культурної та біологічної еволюції та їхньому впливу одне на одного.

Окрім цього, й явище інтернет-мемів далеко не всі науковці погодилися викинути з меметики, як це зробив Докінз. Під знаком питання стоїть окрема галузь - інтернет-меметика, якій поки що не вистачає емпіричних досліджень та чіткої перевіреної теорії еволюції. Врешті-решт, її також важко перевірити, а отже й прийняти як валідну теорію еволюції в цифровому контексті.

Час покаже, як розвиватиметься наука надалі та чи знадобиться їй взагалі концепція мему. Можливо, це просто співпадіння двох схожих феноменів (ген і мем), які прийшли в голову Докінзу однієї безсонної ночі; можливо, це дійсно метафізичні віруси, що засіли в наших головах і намагаються розмножуватись. Зате тепер у вас в головах буде нова культурна інформація (ехехе), завдяки якій ви зможете ще більше ерудовано мемити поміж собою (і розносити цей мем далі, й далі, й далі…)