Аби персонажі були правдоподібними, під час їх прописання слід уникайти...
1. Створення пласких, картонних персонажів
Пласкі персонажі зазвичай мають дуже обмежені риси й майже не змінюються протягом сюжету. Вони можуть здаватися "картонними" — як одновимірні типажі, які діють за шаблоном і не викликають емоцій у читача. Щоб уникнути цього, варто дати персонажам особистість, історію та унікальні риси. Кожен герой повинен мати свої сильні й слабкі сторони, інтереси, страхи та внутрішні конфлікти. Зробіть так, щоб кожен персонаж був цікавим сам по собі, навіть поза межами сюжету.
2. Не давати їм цілей та мотивацій
Якщо персонаж діє без зрозумілої мети, його дії можуть виглядати нелогічними або випадковими. Цілі та мотивації допомагають читачам зрозуміти, чому персонаж поводиться саме так. Наприклад, герой може бажати помсти, прагнути захистити близьких, досягти визнання чи знайти свій дім. Важливо, щоб мотивації були переконливими й послідовними, адже вони створюють основу для розвитку персонажа та допомагають йому змінюватися впродовж сюжету.
3. Наділяти їх однаковими думками та мовою
Якщо всі персонажі думають однаково, використовують ті самі слова та вирази, це позбавляє їх індивідуальності. Намагайтеся створювати унікальні голоси для кожного персонажа: хтось може говорити короткими реченнями, інший — використовувати метафори чи жарти. Наприклад, старший персонаж може використовувати застарілі слова, тоді як молодший — сленг чи сучасні фрази. Думки також мають відображати їхній досвід і світогляд, що робить кожного героя більш переконливим.
4. Перенасичувати твір занадто великою кількістю другорядних персонажів
Надмірна кількість персонажів може заплутати читача й ускладнити сприйняття основної лінії сюжету. Щоб уникнути цього, переконайтеся, що кожен другорядний персонаж виконує конкретну роль у розвитку історії або головних героїв. Якщо персонаж не додає нічого суттєвого до сюжету або не розвиває основних героїв, можливо, варто подумати, чи він взагалі потрібен. Іноді кілька другорядних персонажів можна об’єднати в одного більш виразного та багатогранного героя.
5. Створювати непослідовних персонажів
Непослідовність у поведінці персонажів може виникати, коли їхні дії не відповідають раніше встановленим характеристикам чи мотиваціям. Наприклад, герой, який завжди уникав конфліктів, раптово вступає в бійку без зрозумілої причини. Щоб уникнути цього, переконайтеся, що зміни в характері чи поведінці персонажів мають підґрунтя в їхньому розвитку. Важливо показати, як персонаж трансформується та чому він вирішив діяти інакше.
6. Примушувати персонажів підлаштовуватись під сюжет
Коли персонажам доводиться діяти всупереч їхнім природним реакціям або мотиваціям лише для того, щоб підштовхнути сюжет у потрібному напрямку, це може здаватися штучним. Така ситуація виникає, коли автор примушує персонажа виконувати дії, які нелогічні або непереконливі, лише щоб досягти певної сюжетної точки. Щоб цього уникнути, дозвольте персонажам природно впливати на хід подій, навіть якщо це змінить сюжет. Нехай їхні рішення й вчинки випливають із їхньої особистості та ситуації, а не лише служать механічною підтримкою сюжету.
