Війна жорстко змінює і залишається всередині.
Ті, хто побував на війні, хто кожної миті молився за своє життя, аби воно продовжилося б ще на хвилину.
Хто пройшов надлюдські випробування, бачив жахіття, смерть і стільки всього, що емоції і думки тепер складно помістити у слова.
Ті, хто зміг попри все вижити і зберегти велику частину своєї людяності, змінюються назавжди.
Вони ніколи не будуть такими, якими ви знали їх раніше.
Зовні – можливо, будуть демонструвати звичну поведінку, говорити на загальні теми, навіть шуткувати.
Але глибоко всередині – вони інші.
Вони здобули досвід і таку мудрість, такий погляд на життя, який багатьом із нас невідомий.
А ще ці люди можуть відчувати велику самотність.
Адже тут, у цивільному житті, ніхто, крім побратимів, не зможе їх зрозуміти.
Якби ви сильно не любили, не турбувалися, не намагалися, не розмовляли - ви зможете тільки уявити, що людина пережила.
Щодо історій та емоції, якими б можливо хотів поділитися ваш захисник, то їх витримає не кожен. Це нормально, ми всі живі люди, у кожного із нас різний об’єм прийняття. Тому не варто розпитувати, наполягати і намагатися звільнити людину від душевного тягара - це не ваша задача.
Ви не мусите все вислуховувати та контейнерувати, особливо, якщо відчуваєте, що для вас ті розповіді і деталі – занадто, занадто боляче.
Бо є ризик отримати «травму свідка» - психіка може не впоратися з такою інформацією.
Для цього існують спеціалісти, де в безпечному просторі довіри можна виговоритися і бути впевненим, що тебе безоціночно приймуть.
А от що ви можете – так це допомогти адаптуватися до цивільного життя. Поступово, крок за кроком, підлаштовуючись під ритм свого захисника. Забувши про всі свої очікування.
Пам’ятаючи, що перед вами – інша людина.
Знайома вам, але все ж таки інша.
Крім того, досвід війни та самостійного життя змінив і вас – про це також треба пам’ятати. Відповідно, ви для свого захисника теж добре знайома, рідна, але, все ж таки, в чомусь інша людина. Тому треба налаштуватися, що адаптація займе певний час.
Буде знайомство і звикання один до одного.
Такий от життєвий, природний процес, така от інтеграція досвіду.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Що означає “спиратися на себе”
Начебто усе зрозуміло: спиратися на себе - орієнтуватися не на інших, а на себе.
Теми цього довгочиту:
Спиратися На СебеЗа що триматися, коли втрачаються сенси
В теперішні буремні часи, коли втрачаються звичні сенси, змінюються пріоритети і цінності, внутрішньо може штормити так, як ніколи раніше. .... І тоді вкотре питання: за що триматися?
Теми цього довгочиту:
Втрачені СенсиЯк зрозуміти, що людина вас спустошує
Є кілька якравих симптомів: - у вас з’являється відчуття, що після спілкування з людиною (навіть об’єктивно приємного і хорошого) вам потрібен час для відновлення. Ви хочете заспокоїтися і прийти до тями. Відновити свої внутрішні ресурси;
Теми цього довгочиту:
Психологія
Вам також сподобається
Колесо почуттів
Зробив переклад колеса почуттів звідси бо ніде не знайшов. Можливо, комусь стане у нагоді. Воно допоможе прокачати емоційний інтелект та зрозуміти які почуття у вас всередині. Це розуміння може допомогти прожити ці почуття і відпустити їх.
Теми цього довгочиту:
ПсихологіяЧому родини військовополонених, постраждалих внаслідок російського теракту в Оленівці, готуються до голодування?
В травні цього року виповниться три роки з дня здачі в російський полон захисників Маріуполя з Азовсталі за наказом вищого військово-політичного керівництва України. За словами керівництва держави та державних органів - це був єдиний вихід задля збереження життів.
Теми цього довгочиту:
ВійнаЗакордот, або як совіцька влада проводила гібридні війни в 1920-21 роках
Я не претендую на роль великого знавця історії України, але хотів би розказати вам про закордонний відділ ЦК КП(б)У.
Теми цього довгочиту:
Історія