Війна жорстко змінює і залишається всередині.
Ті, хто побував на війні, хто кожної миті молився за своє життя, аби воно продовжилося б ще на хвилину.
Хто пройшов надлюдські випробування, бачив жахіття, смерть і стільки всього, що емоції і думки тепер складно помістити у слова.
Ті, хто зміг попри все вижити і зберегти велику частину своєї людяності, змінюються назавжди.
Вони ніколи не будуть такими, якими ви знали їх раніше.
Зовні – можливо, будуть демонструвати звичну поведінку, говорити на загальні теми, навіть шуткувати.
Але глибоко всередині – вони інші.
Вони здобули досвід і таку мудрість, такий погляд на життя, який багатьом із нас невідомий.
А ще ці люди можуть відчувати велику самотність.
Адже тут, у цивільному житті, ніхто, крім побратимів, не зможе їх зрозуміти.
Якби ви сильно не любили, не турбувалися, не намагалися, не розмовляли - ви зможете тільки уявити, що людина пережила.
Щодо історій та емоції, якими б можливо хотів поділитися ваш захисник, то їх витримає не кожен. Це нормально, ми всі живі люди, у кожного із нас різний об’єм прийняття. Тому не варто розпитувати, наполягати і намагатися звільнити людину від душевного тягара - це не ваша задача.
Ви не мусите все вислуховувати та контейнерувати, особливо, якщо відчуваєте, що для вас ті розповіді і деталі – занадто, занадто боляче.
Бо є ризик отримати «травму свідка» - психіка може не впоратися з такою інформацією.
Для цього існують спеціалісти, де в безпечному просторі довіри можна виговоритися і бути впевненим, що тебе безоціночно приймуть.
А от що ви можете – так це допомогти адаптуватися до цивільного життя. Поступово, крок за кроком, підлаштовуючись під ритм свого захисника. Забувши про всі свої очікування.
Пам’ятаючи, що перед вами – інша людина.
Знайома вам, але все ж таки інша.
Крім того, досвід війни та самостійного життя змінив і вас – про це також треба пам’ятати. Відповідно, ви для свого захисника теж добре знайома, рідна, але, все ж таки, в чомусь інша людина. Тому треба налаштуватися, що адаптація займе певний час.
Буде знайомство і звикання один до одного.
Такий от життєвий, природний процес, така от інтеграція досвіду.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Сумніви у симпатії
Якщо ви не впевнені, у вас є сумніви, чи подобаєтесь ви вашому потенційному партнеру або чи подобається вам ця людина - то, зазвичай відповідь одна. Ні. Жорстко, але це правда. Бо коли людина нам подобається – це очевидно. У вас буде внутрішнє глибоке знання: так або ні.
Теми цього довгочиту:
ПсихологіяПровина вцілілого: як з цим упоратися
Що можна зробити, щоб не було так гостро та не боліло. ☑️ Нагадайте собі: війна – не ваша провина. Спрямуйте емоції на ворога, який розпочав її.
Теми цього довгочиту:
ПтсрКлючові моменти у спілкуванні з військовим/ою
Ненав'язливість. Не вимагайте та не наполягайте, щоб вам регулярно та чітко відповідали. Інколи справді немає на це можливості. Ви зі своїм хвилюванням ще може впоратися, а захисник дуже ризикує життям, шукаючи зв'язок, щоб надіслати вам повідомлення.
Теми цього довгочиту:
Психологія
Вам також сподобається
Ситуація на багатьох фронтах дуже важка. Чого чекати далі
Моє відчуття від конфлікту, як і раніше, полягає в тому, що Україна рухається правильною траєкторією, хоча й зазнає невдач...
Теми цього довгочиту:
Війна В УкраїніРота Харченко. Бій за Вербове.
Автор: The Wall Street Journal Переклад: t.me/in_factum
Теми цього довгочиту:
Війна В УкраїніСлов'янськ '14. Частина 1 — Початок протистояння
Сьогодні мова піде про роль Слов'янська під час періоду АТО. Початок війни на Донбасі та перші проблеми українських сил.
Теми цього довгочиту:
Війна