Війна жорстко змінює і залишається всередині.
Ті, хто побував на війні, хто кожної миті молився за своє життя, аби воно продовжилося б ще на хвилину.
Хто пройшов надлюдські випробування, бачив жахіття, смерть і стільки всього, що емоції і думки тепер складно помістити у слова.
Ті, хто зміг попри все вижити і зберегти велику частину своєї людяності, змінюються назавжди.
Вони ніколи не будуть такими, якими ви знали їх раніше.
Зовні – можливо, будуть демонструвати звичну поведінку, говорити на загальні теми, навіть шуткувати.
Але глибоко всередині – вони інші.
Вони здобули досвід і таку мудрість, такий погляд на життя, який багатьом із нас невідомий.
А ще ці люди можуть відчувати велику самотність.
Адже тут, у цивільному житті, ніхто, крім побратимів, не зможе їх зрозуміти.
Якби ви сильно не любили, не турбувалися, не намагалися, не розмовляли - ви зможете тільки уявити, що людина пережила.
Щодо історій та емоції, якими б можливо хотів поділитися ваш захисник, то їх витримає не кожен. Це нормально, ми всі живі люди, у кожного із нас різний об’єм прийняття. Тому не варто розпитувати, наполягати і намагатися звільнити людину від душевного тягара - це не ваша задача.
Ви не мусите все вислуховувати та контейнерувати, особливо, якщо відчуваєте, що для вас ті розповіді і деталі – занадто, занадто боляче.
Бо є ризик отримати «травму свідка» - психіка може не впоратися з такою інформацією.
Для цього існують спеціалісти, де в безпечному просторі довіри можна виговоритися і бути впевненим, що тебе безоціночно приймуть.
А от що ви можете – так це допомогти адаптуватися до цивільного життя. Поступово, крок за кроком, підлаштовуючись під ритм свого захисника. Забувши про всі свої очікування.
Пам’ятаючи, що перед вами – інша людина.
Знайома вам, але все ж таки інша.
Крім того, досвід війни та самостійного життя змінив і вас – про це також треба пам’ятати. Відповідно, ви для свого захисника теж добре знайома, рідна, але, все ж таки, в чомусь інша людина. Тому треба налаштуватися, що адаптація займе певний час.
Буде знайомство і звикання один до одного.
Такий от життєвий, природний процес, така от інтеграція досвіду.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
"Протокол 6С": допомога в критичній ситуації
Часто в критичній (стресовій) ситуації ми почуваємо себе розгублено і не знаємо, як допомогти людині. Доктор Моше Фарчі, підполковник запасу армії оборони Ізраїлю, розробив простий та в той же час ефективний "Протокол 6С".
Теми цього довгочиту:
Психологічна ПідтримкаЯк відпустити кохану людину?
Питання, на яке не має короткої відповіді. І точно буде мало одного допису. Але з чогось треба починати, так? Тому пишу: часто складність буквально не в тому, що вирозходитеся з людиною, а в тому, что саме ця людина задовольняла ваші певні(важливі для вас) потреби.
Теми цього довгочиту:
СтосункиЯ його пробачила/я її пробачив
“Я його пробачила / я її пробачив. Будемо жити далі. Ми живемо далі.” Чи хороша ця історія, коли мова йде про зраду? Ні, не хороша.
Теми цього довгочиту:
Стосунки
Вам також сподобається
у сплетінні століть…(скорочена версія)
з натхнення загадкового козака Мамая створено цей твір схожий на поему…йому ж, Мамаю, твір і присвячено…
Теми цього довгочиту:
ІсторіяДумки про реальність знову за чашечкою кави
Знову п'ю каву та знову щось задумалася та вирішила написати про свої думки.
Теми цього довгочиту:
Думки«Щоб настав кінець імперії, потрібна перемога України»: інтерв’ю із Майклом Макфолом
Майкл Макфол – професор Стенфордського університету, посол США в Росії (2012–2014) та співголова міжнародної робочої групи з питань санкцій проти РФ (група Єрмака-Макфола). В інтерв’ю він розповів про своє бачення того, яких помилок припустився Захід у відносинах із Росією
Теми цього довгочиту:
Аналітика