Як змінює війна

Війна жорстко змінює і залишається всередині.
Ті, хто побував на війні, хто кожної миті молився за своє життя, аби воно продовжилося б ще на хвилину.
Хто пройшов надлюдські випробування, бачив жахіття, смерть і стільки всього, що емоції і думки тепер складно помістити у слова.
Ті, хто зміг попри все вижити і зберегти велику частину своєї людяності, змінюються назавжди.
Вони ніколи не будуть такими, якими ви знали їх раніше.

Зовні – можливо, будуть демонструвати звичну поведінку, говорити на загальні теми, навіть шуткувати.
Але глибоко всередині – вони інші.
Вони здобули досвід і таку мудрість, такий погляд на життя, який багатьом із нас невідомий.

А ще ці люди можуть відчувати велику самотність.
Адже тут, у цивільному житті, ніхто, крім побратимів, не зможе їх зрозуміти.

Якби ви сильно не любили, не турбувалися, не намагалися, не розмовляли - ви зможете тільки уявити, що людина пережила.

Щодо історій та емоції, якими б можливо хотів поділитися ваш захисник, то їх витримає не кожен. Це нормально, ми всі живі люди, у кожного із нас різний об’єм прийняття. Тому не варто розпитувати, наполягати і намагатися звільнити людину від душевного тягара - це не ваша задача.

Ви не мусите все вислуховувати та контейнерувати, особливо, якщо відчуваєте, що для вас ті розповіді і деталі – занадто, занадто боляче.
Бо є ризик отримати «травму свідка» - психіка може не впоратися з такою інформацією.
Для цього існують спеціалісти, де в безпечному просторі довіри можна виговоритися і бути впевненим, що тебе безоціночно приймуть.

А от що ви можете – так це допомогти адаптуватися до цивільного життя. Поступово, крок за кроком, підлаштовуючись під ритм свого захисника. Забувши про всі свої очікування.

Пам’ятаючи, що перед вами – інша людина.
Знайома вам, але все ж таки інша.

Крім того, досвід війни та самостійного життя змінив і вас – про це також треба пам’ятати. Відповідно, ви для свого захисника теж добре знайома, рідна, але, все ж таки, в чомусь інша людина. Тому треба налаштуватися, що адаптація займе певний час.
Буде знайомство і звикання один до одного.
Такий от життєвий, природний процес, така от інтеграція досвіду.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Дружня психологиня
Дружня психологиня@j_korobenko

Тут спокійно та цікаво)

136Прочитань
0Автори
3Читачі
На Друкарні з 25 серпня

Більше від автора

  • Любов до себе – це не вольове рішення

    Не можна полюбити себе тому, що так треба. Любов до себе не виникає раптом, не зароджується десь глибоко всередині і не розпускається як та квітка. І це ніби послання у зовнішній світ – я знаю, що зі мною все ок, я в порядку, я на своїй стороні.

    Теми цього довгочиту:

    Любов До Себе
  • Дуже складно стикатися з горем іншої людини

    Горе - це не обов’язково має бути фізична смерть. Можна горювати, плакати, сильно сумувати через незапланований переїзд в іншу країну, розлучення, ампутацію кінцівки, руйнування батьківського чи свого дому... Але все ж таки найскладніше, коли стикаєшся зі смертю.

    Теми цього довгочиту:

    Горе І Втрата
  • Деяким людям здається, що можна заслужити любов

    Деяким людям здається, що якщо поводитися так, як очікують від нас інші, то можна заслужити їхню любов. Якщо бути хорошою, поступливою, терплячою людиною. Погоджуватися, проявляти чудеса розуміння і тотальної підтримки, то люди побачать вас і гідно оцінять.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається