Техніка останніх тижнів — формування любові до самотності. Причин у цього кілька, і я спробую їх детально описати.
Перша причина.
Людина — соціальна істота, і чим менша група, з якою ви себе асоціюєте, тим більше інвестицій відбувається в кожного її члена. Якщо події, які ви переживаєте, є знаковими, це породжує пікові переживання в цій групі. Наприклад, ви чітко пам'ятаєте людей, з якими їхали в одному купе з Харкова. Ви, без сумніву, маєте сильні почуття до матері своїх дітей, навіть якщо вже багато років розлучені.
Коли відбувається розрив стосунків з кимось із членів групи або з усією групою, з точки зору психіки це сприймається як відлучення від соціальної спільноти. Навіть якщо це лише двоє людей — це все одно група. Коли розриваються ці зв'язки й інвестиції психічної енергії, з точки зору психіки це рівнозначно смерті. Я люблю візуалізувати це як метафору обірваних канатів і дротів, що зв'язували два кораблі в бурхливому морі. Якщо ви довго пливли разом, це створює звичку обміну сигналами через ці дроти (психічною енергією). Це і є те саме відчуття самотності — відсутність відгуку на ваші сигнали і відсутність вхідних сигналів.
Друга причина.
Некерованість цим процесом. Зазвичай цей процес ініціює не ви. Це схоже на роботу вестибулярного апарату: поки ви бачите дорогу, мозок передбачає повороти, і вас не нудить. Якщо ж ви не ініціатор процесу — вас "нудить", "ковбасить", і ви усіма силами намагаєтеся зупинити це, намагаючись повернути "як було раніше". Але як раніше вже не буде. Треба прийняти нові правила гри й віддатися процесу. Не закривати очі, щоб вас не нудило, а почати керувати процесом, хоча б як активний спостерігач.
Помилки, які роблять люди (і які робив я).
Це спроби заповнити порожнечу іншими людьми. В немоногамних стосунках цю помилку робити ще легше, адже є інші партнери, і на перших порах можна легко заповнити порожнечу часом, проведеним з ними.
Чому цього не варто робити?
По-перше, це самообман. Якщо ви щось будували з одним партнером і не інвестували ці сили лише в одну людину — для цього були причини. Якщо ви не розібралися в цьому і зробили з іншої близької людини "сублімат-замінник", це погіршить ваші стосунки з нею.
По-друге, якщо у вашого другого партнера був запит на більше часу разом, це дасть хибну обіцянку, що так буде й надалі. Але це не обов'язково так. І знову ж таки, це погіршить стосунки.
Якщо використовувати метафору зі зв'язаними кораблями: не варто перекомутовувати обірвані дроти на сусідній корабель. Там інші клеми й інші сигнали. У короткостроковій перспективі це може допомогти, але згодом може виникнути коротке замикання.
Тому самотність.
Я обрав шлях зібрати обірвані дроти назад в себе і зайнятися вивченням того, що я передавав і отримував через кожен з них. Цей текст написаний після тижнів перебування в емоції самотності на пустому пляжі.
Тобто техніка наступна.
Час, який раніше проводив з людиною, яку втратив, проводь сам із собою. Не перемикай канал, виділений час присвячуй собі (у мене це були вечори, які раніше домовлялися проводити разом, або активності, як-то прогулянки на сапах). Пиши щоденник. Визнач межі цієї самотності. Дай собі час. Наприклад, півроку або кілька місяців — але це має бути відчутний термін.
Що я очікую від цього?
Рефлексію щодо того, до якого переживання я прагнув, яке було повністю замкнуте на іншу людину, від якої я несвідомо залежав.
Можливо, ви помітили, що тут багато про контроль. Це теж досить цікавий феномен. Я це знаю, і про це буде в наступних розділах.
Фото зроблено з одного з місць, де я шукав свою любов до самотності.
Ваш психоаналітик в ЗСУ.
#психоаналітиквЗСУ
