Я почну сьогодні блог, в якому раз на тиждень писатиму про те, як я опинився в тій "дупі", в якій зараз перебуваю, і як буду звідти вибиратися. Опишу інструменти, які використовую, чому обираю саме їх, що очікую від кожного інструменту і що з цього дійсно працює.
Для тих, хто мене не знає, я писатиму з позицій своїх ідентичностей: сексолога, психоаналітика, йога, колишнього айтішника, а тепер офіцера ЗСУ.
Я намагатимусь пояснити, що саме з моїх знань і навичок походить з різних шкіл, які я освоїв.
Для чого і для кого я це роблю? Це такий собі експеримент, подібний до тих, які вже проводили багато хто до мене, і який можна назвати "самоаналіз". Зокрема, цю ідею можна знайти у Фрейда. Основною аудиторією будуть чоловіки, оскільки я писатиму про те, як я, як чоловік, переживав розрив стосунків з надблизькою людиною. Жінкам, можливо, буде цікаво побачити цей процес "з іншого боку".
Мета — сформувати достатньо сильне "спостерігаюче Я", щоб в житті було менше емоційних рішень і більше свідомих виборів у напрямку до кращого життя, або, як кажуть люди, "щоб менше ковбасило".
Матеріал я буду структурувати не в хронологічному порядку подій, а відносно часових рамок, в яких його обробляю і формую в текст. Таким чином я намагатимусь дати читачеві розуміння, де ми зараз, і зберегти принцип вільних асоціацій.
