Нещодавно я наштовхнулась у книжці на фразу: безглуздо проживати чуже життя, замість того, щоб робити щось прекрасне зі своїм.
На мою думку, не менш сумним є проживання життя себе минулого, замість свого теперішнього. Й я не кажу про сум за минулим, тягар роздумів, жалю та помилок (тут кожен сам вирішує, скільки він готовий тягти на своїх плечах), а про відповіді на досить прості запитання:
Що мені подобається в цей проміжок часу? Що мене надихає? Як мені подобається відпочивати? На чому зараз сконцентрована моя увага?
Існує одна дуже проста вправа. Ви формулюєте факти про себе, які мають значення тут і зараз (тобто тільки про теперішнє без «я виграв у підлітковому віці медаль на чемпіонаті» та «через пару років я отримаю диплом»). Бо перше – це спогади, а друге – це сподівання та фантазія. Кількість фактів необмежена, як і час на виконання завдання (його ви встановлюєте собі самі).
А потім ви пишете або друкуєте, перечитуєте та прислухаєтесь до себе. Так розпочинається знайомство з самим собою, пізнання себе зараз. Коли я виконувала цю вправу, то просиділа декілька годин й назбирала 45 фактів про себе, перш ніж відчула, що досить. Ось деякі з них:
1. Зараз в моєму фокусі знаходиться психологія стосунків: з собою, між батьками та дітьми, між чоловіком та жінкою.
2. В мене є три татуювання, кіт й моя улюблена пора року – осінь.
3. Мені подобається сповільнений внутрішній темп. Так я встигаю та якісно обробляю набагато більше.
4. Я даю собі дозвіл на відчуття та проживання негативних емоцій, хоча й можу докоряти собі за це.
5. Я можу плакати при перегляді фільму або мультфільму (для цього багато не треба). Але є тільки дві книги, завдяки яким в мене «очі на мокрому місці»: Бакман «Друге життя Уве» та Зусак «Крадійка книжок».
6. Мені подобається вести записи від руки. Я отримую від усього цього задоволення. Тому в мене є слабкість до блокнотів та роздратування до ручок, які пишуть не так, як мені подобається.
7. Я люблю варену кукурудзу та какао, але не люблю їх собі готувати.
8. Зі своєю невпевненістю та страхами я спілкуюсь як з дітьми. Чую їх, даю їм ім’я, а потім показую розбіжність й чому варто спробувати. Часто це допомагає, часто – ні.
9. Я позбавилася звички брати на себе відповідальність за іншу людину.
10. Мені подобається пробувати щось нове. Хоча я злюсь, коли не виходить з першого разу. Й я досі не навчилась програвати в іграх.
Кожен з нас проходить через періоди в житті, коли хочеться лише одного: заплющити очі зі словами «хай, будь ласочка, буде все по-іншому», а після - побачити магію в дії. Й хоча та сама магія трапляється, але найчастіше зовсім в інших речах. Так що картинка залишається незмінною.
«Всі зміни починаються з тебе».
Мені хочеться трохи змінити це речення: зміни починаються з відчуття себе.
