Про питомо українську лексику ми вже поговорили тут і тут. Наступна тема — запозичення.
Запозичення органічно входять до системи української лексики і становлять близько 10–15% слів української мови. Іншомовні слова засвоювалися прямо або через мову-посередницю усним і писемним шляхами в різні часи. Найдавнішими є запозичення з грецької, латинської, старослов’янської та тюркських мов.
Старослов’янізми
Розглянемо першу групу запозичень — старослов’янізми (врата, град, прах, брань, злато, благо, благодать, учитель, супостат, приязнь), які потрапили до нашої мови із церковної літератури внаслідок запровадження християнства на Русі. Уживалися ці слова, як правило, у конфесійному стилі літературно-писемної мови, в інших стилях вони виконували здебільшого стилістичну роль (відтінок урочистості, пишномовності).
Як розпізнати старослов’янізми? Ознаки старослов’янізмів:
· фонетичні: звукосполучення ра, ла, ре на місці оро, оло – вражий, врата, град, прах, злато; звукосполучення ра на початку слова – раб; звукосполучення жд – вождь, нужда; є на початку слів замість о – єлей, єдність;
· словотвірні: суфікси -знь, -ств-, -ин(я) в абстрактних назвах: братство, гординя, святиня; -тель, -тв(а), -тай: осквернитель, хреститель, ратай; ‑ящ-, -ущ-, -м(ий) у дієприкметниках і прикметниках: всевидющий, минущий, невмолимий; префікси воз-, пре-, пред-, со-: воздвигнути, соратник, премудрий; компоненти складних слів благо-, бого-, добро-, зло-, град-: благодать, богородиця, доброчесний;
· належність слів до церковно-релігійної лексики: пророк, святий, спокуса, благословенний, окаянний, преподобний.
Полонізми
Частина лексики запозичена з польської мови, це так звані полонізми:
таблиця, тлумачити, ґудзик, повидло, кунтуш, краков’як, мазурка, гайдук, хлопець, міщанин, в’язень, зичити, квапитися, сподіватися, оминути, мешкати, посполитий, достаток, застава, поєдинок, пильнувати, бавитися, блазень, блюзнір, блюзнірський, вирок, возний, досконалий, необачність, обіцяти, помста, прикрий, шаленство, брунатний, дідизна, ліжко, урядник, материнський, кепський, кпини, збруя, підлога, хвороба тощо).
Далі розглянемо запозичення з грецької, латинської та інших мов.
