Історичний роман Марії Ткачівської «Княгиня Острозька» – про непросту долю княгині Гальшки Острозької. Донька князя Іллі Острозького, одна із найзаможніших наречених Польсько –Литовької держави. Коли дівчині виповнилося 13 років, її опікун і дядько, князь Василь Острозький вирішує, що вона стане дружиною князя Дмитра Сангушка. Її мати Беата Костелецька заперечує проти цього шлюбу, але, зрештою, Сангушко бере штурмом замок, молоді, таємно вінчаються тікають до Богемії. Дізнавшись про це, княгиня – мати вирушає до короля Сигізмунда Августа повернути юну княгиню додому. Однак, чи довго судилося молодим бути щасливими?, які випробування приготувала на їхньому шляху доля?, яке таємне, страшне прохання Беати виконають люди короля?.
Події у романі відбуваються у XVI –XVII ст, коли українські землі перебувають під польським та литовським впливом. Письменниця розкриває особисту трагедію жінки, що стала об`єктом змов, політичних інтриг, тому що багаті магнати прагнуть не лише шлюбу з красунею, але й зростання власного політичного впливу, через володіння її землями та статками.
На сторінках роману Гальшка постає і діє не лише як історична особа, а як вольова, сильна українська жінка, що дбає про розвиток української освіти, книгодрукування, а відтак і культури, як – основоположних принципів мудрого політичного управління днржавою, що є запорукою стійкості української нації.
Марія Ткачівська акцентує увагу своїх читачів на таких проблемах:
· Важливість розвитку української освіти та книгодрукування. Гальшка невтомно піклується про заснування та формування Острозької академії, що став першим вищим навчальним закладом на українських землях;
· Боротьба Гальшки за свою долю, свій власний вибір і право бути щасливою в епоху, коли політичні інтереси роду – важливіші, ніж почуття.
· Збереження української національної ідентичності в умовах польського панування.
Авторка дуже глибоко та детально описує політичні події того часу, як наприклад, обрання графа Гурки познаньським старостою, війни, полювання, бали, дискусії, побут вельможного панства.
Найважливіше, що в романі Україна показана, як невід`ємна частина Європи та наша культура – як частина європейської культури та історії.
Після прочитання книги хочеться дізнатися більше про життя княгині Гальшки Острозької. Численні зради, стражданя, що випали на її долю, додали жінці зрілості, вміння прощати. У фіналі роману вона розміє, що справжня влада –це знання, розвиток освіти та культури народу, а не у статках чи титулах. Найважливіші скарби це – не землі, а освіта, книга, знання, мова і віра.
Роман «Княгиня Острозька» спонукає до осмисленння першоджерел української національної ідентичності; підкреслює роль жінки у процесі формування освітньої та культурної традиції України. Саме Гальшка стає покровителькою духовного українського просвітницького руху, сприяє виданню книг, перекладів Святого Письма староруською мовою.
Ось цитата, яку можна вважати квінтесенцією роману: «Чи можна спізнати рай на землі? Можна! Коли повертаєшся додому».
11.11.2025
