вірш “згоріти до тла”

Я дивлюсь у твої очі

І погляд твій мені шепоче

про страхи всі і болю миті,

про миті,відчаєм омиті

і дивлячись у погляд твій

Я відчуваю й відчай свій

Бо так подібні дві душі

Що в темряви блука

Наосліп,навмання

шукають проблиск світла і тепла

Немов моль,що летить до промінця

згоріти врешті приречені до тла..

Та поставши з попілу вони

Почнуть знову свої шляхи

Можливо у цей раз доля неприхильна

обернеться по іншому для нас...

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Дінара
Дінара@dinadinaraa

Поєт-початківець She/her wlw

4Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 31 жовтня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Що мені не допомогло?

    Отже, розпочну з того, що я не відношу себе до високо проактивних людей з міцною силою волі, купою корисних звичок та соціальними мережами, від яких одна половина ридає від захвату, а інша – від заздрощів.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Що мені не допомогло?

    Отже, розпочну з того, що я не відношу себе до високо проактивних людей з міцною силою волі, купою корисних звичок та соціальними мережами, від яких одна половина ридає від захвату, а інша – від заздрощів.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія