В людини крил немає
ніби-то й не треба
Ногами по землі вона ступає
Та є птаха
Крила вона має
в небасах літає
Вільно,немов хмара
Та лиш одна у мене думка
Виникає,мов примара
Чому птаха,хоч літає
Та ноги вона має
А у людини крил немає?..
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 31 жовтня
Більше від автора
вірш “згоріти до тла”
Я дивлюсь у твої очі
Теми цього довгочиту:
Меланхолія“тебе кохаю я”
Я тону в твоїх очах
Теми цього довгочиту:
Кохання
Вам також сподобається
Читати написане та писати про прочитане.
Друга в цьому році відпустка, та осіння тепліша за червневу. Тому і думки, і дії тепліші. Можна пройтися вуличками в будень і потішити себе, що не на роботу. Згадати, що існують не лише дитячі бібліотеки. Завітати неначе до музею. Бо воно щось таке забуте.
Теми цього довгочиту:
КнигиРеве та стогне…
Ситуація схожа щось на те, що коли у тебе проблеми з якимось сервісом, то ти спочатку сам розбираєшся, а потім терпець уривається, і ти вже ловиш себе на тому, що кричиш на нещасну дівчину колцентру, яка там працює не від хорошого життя напевне. І ти потім себе картаєш за це.
Теми цього довгочиту:
Особисте ЕсеТеми цього довгочиту:
Природа
