Чи задумувались ви, як booktok визначає наші вподобання? От собі гортаєш відео, а вся стрічку заполонила одна новинка. Ніяк не можеш відсторонитись. Так сталося зі мною та серією “Родина Роялів” Ерін Ватт, більш відома як серія “Паперова Принцеса” (за назвою І книги)
Цікаво, що я почала читати Паперову принцесу через Зламаного принца (ІІ книгу). Адже історію подавали, як глибокосенсову. Хлопець, який ховається за власними стінами, відповідає силою на слово, гнівом на любов, але хоче звільнитися, вийти з умовної кімнати своїх стін, бо має ще світло посеред темряви.
Виходить складний неозначний герой. Таких зазвичай ми більше любимо, бо вони змушують замислитись.
Та що наспрвді ховає ІІ книга?
Часто ми стаємо жертвами хітових історій, які нас розчаровують. Здавалося б численні позитивні відгуки, вдало підібрана музика, фанарти та цитати, які змушують надати перевагу саме цій історії. Але наспавді вона є не тим, що нам показують.
Якщо говорити про згадану серію книг, то вона має не надто складний сюжет. Водночас приваблює темами, які багатьом симпатизують: елітна школа та гроші, підлітки та влада, кохання та секс.
За сюжетом Елла потрапляє в світ, де в неї є 5 зведених братів, один з яких у неї закохується. Якщо перша книга фокусувалася на головній героїні, то в другій показано історію хлопця - Ріда.
Під своєю агресією та моральним падінням, він ховає Зламаного Принца, що бажає загладити свою провину. Вибачитися. Бо розуміє, що його гра зайшла надто далеко. Принаймні так нам подають історію.
На ІІ книгу були значно більші очікування. Вона мала показати лінію каяття та відродження героя.
Перша книга закінчується зрадою Ріда і всупереч очікуванням, він не біжить за Еллою, щоб усе пояснити. Він лишається з коханкою, яка до того ж є дівчиною його батька. Тобто ми маємо складний фінал, який насправді і не є фіналом. Перша книга заклала потенціал, але вже на початку другої ми отримуємо скупе пояснення: він перебував у шоці.
Booktok подавав ІІ книгу, як намагання Ріда не лише повернути свою дівчину, а й себе. Відігнати залежності, пробачити собі та нарешті відпустити минуле.
Історія б вийшла дуже глибокою. Однак на жаль цього не сталося. Головний герой кілька сторінок ходив засмучений, а після повернення дівчини (чим він, до речі, не займався), став повертати її таким чином: “я класний, ти мене хочеш, тому пробачиш мені”.
Це не те, щоб погано, це просто не те, чого ми очікували. Адже був натяк на культового героя.
І Паперова принцеса, і Зламаний принц описують складні теми, але не настільки масштабно, як це подає booktok.
Рід навіть у другій книзі (тобто, яка буквально побудована на ньому) не утворив якогось чіткого образу. Слів, які могли б його описати просто не існує.
Як не дивно, цікавішим за нього є інший Роял - Істон. Він має більш прописану історію та визначальні риси, що керують його вчинками. Тому мої вподобання йдуть до нього і це при тому, що друга книга не присвячена Істону. Його історія лежить в основі ІV книги.
Рояли - непогана історія. Її головні плюси - легкість написання, вдалі spicy сцени та чудове зображення світу грошей і влади.
Я згадала серіб саме в контексті рекомендацій. Якщо Паперову принцесу відобразили досить достовірно, то Зламаний принц не надто. Він по-своєму чудовий. Має шик у стилі Ерін Ватт. Однак booktok малює свою драму.
А чи ми готові дати їй шанс?
Остаточний вибір завжди за нами.
