Джон Стейнбек, нобелівський лауреат, який ще не мав успішних романів, за дев'ять днів написав детектив про вовкулаку під псевдонімом Пітер Пім. Стаття про те, як єдиний примірник прихованого детективу допомагає зрозуміти шлях автора до світового визнання.
Від сина бідного органіста без диплома до Нобеля: Реймонт втік від кравецтва, працював сторожем та писав за гроші. Його остання історична трилогія.
Іван Багряний (Лозов'яга), отримав Шевченківську премію 1992 року, через 29 років після смерті, так і не побачивши незалежної України. Стаття про те, як його проза, що була доказом у справах НКВС, перетворила особистий досвід на документальне свідчення.
Раґнар Йонассон у 17 років переклав 14 романів Аґати Крісті, працював адвокатом, викладає право та співголовує Iceland Noir. Стаття про те, як його детективи поєднують інтелектуальну загадку Золотої доби з чесною грою та ісландським соціальним контекстом.
Флоріан Іллієс — редактор Frankfurter Allgemeine Zeitung, партнер аукціонного дому Villa Grisebach та автор бестселера «1913: Літо століття». Стаття про те, як його журналістський метод перетворив один історичний рік на міжнародний нон-фікшн хіт.
Юрій Щербак — лікар-епідеміолог, посол у трьох країнах, який у 91 рік отримав Шевченківську премію за роман «Мертва пам'ять». Стаття про людину, яка тридцять років розпізнавала спалахи хвороб — і навчилась так само точно передбачати майбутнє країни.
Три долі ламають стереотипи у списку «Золотий Цвіт Папороті». Ніжна й незламна Марго, пристрасна спокусниця Жанна та бунтар Кайнз, що виборює власне «Я». Зустрічайте сильних героїв, які проростають крізь життєві шторми й надихають тримати спину за будь-яких обставин!
Поки ніхто не пише на цю тему
