Про цю книгу я чув багато позитивних відгуків, але я вже мав справу з книгами які мені не сподобались, хоча відгуки були гарні.
Вовча стежка, що вела героїв понад 10 років, добігла кінця. Дуже важко прощатися з направду чудовим, нашим фентезі made in Ukraine. “Пісня дібров” стала розгадкою, ключем до всіх недосказаних, незрозумілих, навмисно прихованих моментів історії характерників.
“Тенета війни” — назва другої частини “Літопису Сірого Ордену” Павла Дерев’янка. Сім років минуло відтоді, як Северин, Ярема, Пилип і Гнат вступили до лав характерників. Героям всього по 23 роки, але їхні тіла пошрамовані, а душі обпалені війною зі Швецією.
Перша книга з циклу “Літопис Сірого Ордену” done. Я мала вищі очікування, бо твір називають одним з кращих в українському фентезі. Не було ВАУ, але твір твердо сподобався. Залишився приємний післясмак і кілька ниточок інтриги, що вестимуть мене далі вовчою стежкою.
Поки ніхто не пише на цю тему
