За авторством Спілки Громадського Роялізму
(https://t.me/civic_royalism)
Міф 1: "Монархія — це щось чуже для України"
Це не правда. Давня Русь — це монархія. Галицько-Волинське князівство — монархія. Запорізька Січ — це також була монархія, як-би республіканці не намагались довести що це була республіка. Українська Держава гетьмана Скоропадського 1918 року — це також спроба побудови спадкової влади. Ми століттями жили з владою князів і гетьманів. Тобто монархічна традиція — не чужа, але придушена радянщиною, а після - забута Українським народом так само, як забуті інші Українські традиції, заміщені Євроантлантизмом та "прогресивними цінностями".
Міф 2: "Монархія — це авторитаризм"
Насправді, сучасні європейські монархії часто демократичніші за республіки. Уявіть собі особу, яка не втручається в політику, але стоїть вище за неї. Монарх — не гравець, а гарант та арбітр. Не партієць, представник думки певних політичних кол, а уособлення нації. У часи, коли парламент б'ється, хтось має бути вищим за сварку, задля гарантування стабільності та розвитку Української державності.
Міф 3: "Українці не приймуть монарха"
Такий аргумент ігнорує національну потребу в легітимності, порядку й стабільності. Після 30 років політичного хаосу й підміни понять, багато хто втомився від «обраних», які нічого не вирішують. Люди ставляться до президентів як до виборних монархів — сподіваючись що "ось зараз прийде, й порядок наведе". Монарх — це не заміна демократії, а її стабілізатор. Людина, якій не треба обіцяти — вона зобов’язана.
Міф 4: "Монархія дорого коштує"
В Україні президентська система — це мільярди на вибори, утримання сотень радників. Монархія, особливо обмежена, — це дешевше. Крім того, український монарх (теоретичний) міг би стати брендом країни — як японський Імператор або британська Королева, що принесло-б культурну та економічну користь державі.
Міф 5: "Монархія суперечить свободі"
Це явна брехня: вільні нації, з високим рівнем життя — часто монархії. Норвегія, Нідерланди, Канада, Японія. Монарх не обмежує свободу — він унеможливлює тиранію більшості, або одного «месії». Бо Корона не належить ні лівим, ні правим. Вона — волевиявлення народу.
---
Висновок:
Монархія для України — це не повернення назад, так само, як консерватизм - це не "деградація", як це пропагують ліві сили. Це можливість побудувати нову традицію Державності, в якій влада не продається, а служить.
Коли президенти — тимчасові, монарх — вічний гарант та символ єднання нації!
