У якості полеміки з колегою-вікіпедистом, який написав замітку “Шлякбитраф” та переклад Baldur’s Gate 3: погляд ізсередини“.
По-перше, всі наведені 7 “причин помилок в локалізації” не стосуються теми обговорення, адже гравців обурили головно свідомі рішення, які є наслідком загального підходу ШБТ.
По-друге (другорядне зауваження), ніколи не можна порівнювати поетичну мову з прозою. Художні рішення там і там докорінно різні. Поезія часто вдається до ненормативних наголосів й екстравагантного словотвору. Зумовлено те потребами ритму, рими й більшою емоційністю поетичного тексту.
По-третє (головне), ШБТ — “спілка ентузіастів” аж доти, доки не взяла гроші за свою роботу й не отримала офіційний статус для своєї роботи. Далі це підрядник, від якого природно вимагати професіоналізм. Планка вимог до фанатського перекладу й до офіційного перекладу принципово різна. І відповідно щодо зобов’язань: що б не казало ШБТ, воно має їх перед покупцями-споживачами. Бо продукт робиться не для виробника, а для споживача. Ця праця — це не подарунок з барського плеча, це “робота по контракту” від того моменту, як спілчани стали офіційними, а значить професійними локалізаторами.
Лякати глухістю до критики через неґречність — вельми дурна ідея. Відмежовування від спільноти вийде боком. Користувачі, як-не-як, вміють і англійською писати. Поганий “сарафан” серед ЗАМОВНИКІВ цілком можливий.
Зауважу, що ШБТ послідовно вибудовувало собі мерзенну репутацію серед гравців. Тож не варто дивуватись, що ціна помилки щораз зростала. Тепер репутаційний тягар — і це природно — вимагає виконувати роботу краще, ніж на середній рівень, щоб прийняли те за середній. А виконують досі нижче. Тим паче, що “апостеріорний” підхід, коли вже потім кажуть “ми погодились”, “ми врахували”, закладає старт із мінусів, із помилок. ШБТ не вистачає внутрішнього цензора, який би осмикнув авторів “дієвидлів”, “бісинів”. Бракує самокритичності ще на етапі створення.
І звісно, спільнота, зокрема фанатів Де-не-Де, не мусить іти до ШБТ на поклін й узгоджувати термінологію. Це нормальна ситуація, коли пересічний гравець не відслідковує, хто саме перекладає і які саме ігри. Нагадаю, що Де-не-Де — це не сама лише “Бальдурова Брама”. Зокрема це “Невервінтер”. Хто знає, скільки ігор і перекладачів іще буде? Нормальна ситуація зворотна: коли саме перекладачі досліджують предмет і фандом. Сайт ШБТ, на якому “роками висів словник”, — не наріжний камінь Інтернету. Більше того, на мою думку, сайт той сповнений сумнівними замітками, а коментарі до тамошніх статей, до речі, — цензурований простір. Дістав колись баніцію там саме за критику, а не за образливу поведінку.
Щодо карликів скажу, що “контраргументи” просто смішні. Адже достатньо відкрити Кембриджський словник, щоб побачити, що сенси казкового гнома й людини з вадою чітко розмежовують, і на адресу людини таке іменування нині навіть образливе.
Щодо тифлінгів — лукавство й непослідовність: у перекладі з англійської ШБТ береться тлумачити німецький корінь, але ігнорує подібну наявність етимології для “дроу”. Непослідовність — не “не проблема”, а ознака відсутності системного підходу, а значить і халтури.
Не треба закликати “не збіднювати мову” — слід спершу зробити локалізацією цією мовою, звичайною українською. Збагачення мови подібне до біологічної мутації: корисна новація приживається, однак коли змін забагато — мутант гине.
