Я сьогодні наробив метушні в АТБ. Одразу на двох касах обслуговувався.
Як у шахах є сеанс одночасної гри, так у мене був сеанс одночасного контакту з двома касирками... Звучить неоднозначно, але ви зрозуміли.
Купив болгарський перець і дві пачки масла «Білоцерківське» 82% жирності(ви знали, що все, що нижче 82% — не масло, а щось інше?) за акцією, стою в черзі на касі.
Чую, як позаду мене, на іншій касі, касирка запитує літню пані:
— Яка це хурма — Піраміда чи Персимона?
— Піраміда.
Озвучує суму. Виходить наче забагато.
Покупчиня цікавиться, чому так дорого? Окрім хурми вона купила лише хліб. Касирка відповідає, що хурма коштує 30 гривень.
— Як 30? Було написано 13...
— Це за 100 грамів.
— Ні, там не було, що за 100 грамів.
— Все там було! Самі подумайте: хіба може хурма коштувати 13 гривень? Якби вона так коштувала, я б сама її кожного дня їла. Обожнюю хурму.
— Добре, тоді не треба.
— Охорона! Відміна!
Свої продукти я вже виклав на рухому стрічку, але поки обслуговувався попередній покупець, підійшов до іншої каси й сказав:
— Скасуйте відміну... Я заплачу.
— Уже пізно.
— Ну, порахуйте ще раз.
Тут вступає пані без хурми:
— Не треба.
— Припиніть.
— Не треба.
Касирка:
— Та беріть, молодий чоловік платить! З'їсте за здоров'я.
У цей час чую, як уже на моїй касі касирка кричить «Ахрана! Атмєна!». Розумію, що це стосується моїх товарів. Хутко повертаюсь до своєї каси, випереджаючи охорону:
— Я тут, все добре.
— Я не бачила, куди ви ділись.
Оплачую свої покупки.
Жінка платить за хліб після касування, я даю гроші на хурму.
Пані каже мені: «Гасподь благаславіт вас». Я киваю і йду.
Вона не сказала, мовляв, нехай Господь благословляє вас, вона використала ствердну форму. Ніби знає, що буде саме так.
30 гривень. Що ж це за благословення, якщо воно коштує так мало?
Менше з тим. Дрібниця, а приємно.
Якщо, звісно, це заклинання, вимовлене російською, не анулює само себе... Ахрааана...
Ще й на здоров'я скоро бонус капне.
Вдалий день.
