Букнет

 Декілька місяців тому мав необережність зареєструватися на Букнет. Мав намір ознайомитися зі свіжими творами, та й щось своє, як кажуть гірники, видати нагора. Те, що невдовзі забанили за «розпалювання міжнаціональної ворожнечі» – назвав росіян кацапськими виродками, це справа третя.

Дуже сильно вразило засилля любовної та еротичної літератури. Хоча літературою це можна назвати з натяжкою. Ще оповідання, де «високий та стрункий юнак, з вольовим підборіддям», закохав у себе «юну красуню з великими очима», можна було… Ні, не читати. Дочитати до кінця. Ці витвори нагадують телевізійні мелодрами, що заполонили весь ефір. Мило, мило, мило… Три дні примушував себе читати любовні твори деяких авторів. На романи не вистачало сили волі. Єдина була емоція, це крик «караул!». Хотілося висказатися в коментарях але стримався. Почнуться образи, скарги, і те інше. Тож визрів підступний намір без конкретизації викинути думку на загал, так би мовити, почути суспільну думку. Чи правильно вчиняю, не знаю…

Нічого проти любовних романів не маю. Хоча і вважаю романістику взагалі архаїкою. Більше того, нудним літературним чтивом. Так що є чи немає цих витворів, байдуже. Завітайте на Букнет, там, як кажуть, куди не плюнь, всюди любов. Надоїдливе чтиво. Ти мене кохаєш?.. Кохаю... А ти? І я кохаю... А вчора ти мене кохав?.. Кохав... А ти мене вчора кохала? Кохала... І отак сторінками – вчора, сьогодні, завтра, після завтра. Це не художні твори, а інструкції для мастурбації. Тільки сексуально стурбовані особи можуть шкрябати цю графоманію. Знаю, каменюки полетять в мою сторону. Та може хто зробить висновки. Навіщо скрипіти пером? Щоб читач перейнявся авторськими фантазіями і впав в оргазм? Це якийсь фетиш. Впевнений, аби читали Шекспіра, зокрема «Ромео і Джульєту», рука б не піднялася породжувати вищезгадану писанину. Таке враження, ніби українці вирішили перевершити «Камасутру».

Але головне вражає не вищесказане – можливо даний жанр комусь до смаку. Мільйони ж людей зачитувалися графоманією Леніна в 50-ти томах, «Малою землею» Брежнєва, і тому подібне. Тут справа в іншому. Напріч відсутня композиція, інтрига, просто якась сюжетна мішанина. Читаєш і не виникає ніяких фантазій, образів. Одні тільки оголені жінки та мужики заклопотані стирчать в уяві. Словом, хвала Всевишньому, що погнали з Букнету, а то став би якимсь збоченцем.

Може, комусь мій оцей опус прийдеться не до душі, видасця грубим, більше того, хамським, перепрошую зазделегідь. Нікого персонально не намагався образити. Якщо ж комусь дошкулило, і хто не збирається полишити дану тему, є прохання. Зберіться з духом і напишіть шедевр шекспіровський. Де кохання і еротика висвітлюється без гидотних і надокучливих  кальок.

Ось так, якось так.

P.S. Таки закидають мене каменюками… Як хто думає?

 

 

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
О. Брама
О. Брама@O.Brama

Нічого особливого.

397Прочитань
2Автори
1Читачі
На Друкарні з 7 лютого

Більше від автора

  • На роздоріжжі

    Філософія гуманізму і її доця толерантність довели до ручки і старий світ і новий.

    Теми цього довгочиту:

    Есе
  • Вічні холостяки

    Читаю, «вічні холостяки, це чоловіки з утраченою схильністю до створення сім'ї». Крапка.

    Теми цього довгочиту:

    Есе
  • Голуба мрія

    Паперова душа

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання

Вам також сподобається

  • Маршрутизація

    Культура прогулянок по містах навряд чи є чимось унікальним в загальній проекції, проте іноді її треба досліджувати, неначе феномен, раніше не бачений.

    Теми цього довгочиту:

    Есе
  • Реве та стогне…

    Ситуація схожа щось на те, що коли у тебе проблеми з якимось сервісом, то ти спочатку сам розбираєшся, а потім терпець уривається, і ти вже ловиш себе на тому, що кричиш на нещасну дівчину колцентру, яка там працює не від хорошого життя напевне. І ти потім себе картаєш за це.

    Теми цього довгочиту:

    Особисте Есе
  • Як закохатись у Євангеліон

    Євангеліон може нести в собі терапевтичний еффект, змушуючи задавати безліч питань як про світ головних героїв, так і про наш власний

    Теми цього довгочиту:

    Аніме

Коментарі (1)

ви так розхвалюєте, треба піти почитати 😁

Вам також сподобається

  • Маршрутизація

    Культура прогулянок по містах навряд чи є чимось унікальним в загальній проекції, проте іноді її треба досліджувати, неначе феномен, раніше не бачений.

    Теми цього довгочиту:

    Есе
  • Реве та стогне…

    Ситуація схожа щось на те, що коли у тебе проблеми з якимось сервісом, то ти спочатку сам розбираєшся, а потім терпець уривається, і ти вже ловиш себе на тому, що кричиш на нещасну дівчину колцентру, яка там працює не від хорошого життя напевне. І ти потім себе картаєш за це.

    Теми цього довгочиту:

    Особисте Есе
  • Як закохатись у Євангеліон

    Євангеліон може нести в собі терапевтичний еффект, змушуючи задавати безліч питань як про світ головних героїв, так і про наш власний

    Теми цього довгочиту:

    Аніме