Вона жила у своєму неповторному світі. Світі, зітканому зі слів та розділових знаків. Світі забутих книжок та фоліантів, над якими вона владарювала.
"Читання - це любов", - думала вона, беручи до рук наступну книгу, гортаючи її, сторінка за сторінкою, всотуючи щоразу нові знання.
"Читання - це взаємна любов", - відповідали їй тихим шелестом найдорожчі скарби, що лишилися людству від попередників.
Вона усміхалася і гостинно запрошувала у свій світ.