Мні стало цікаво, на якій мові, в якій системі символів, чоловік читає найшвидше? Не знаю чи є подібні досліди, для розв'язання питання я звернувсі до ChatGPT, і отримав, як здається, правдивий результат, який, одначе, троха мя здивував.
Ясно, що знайти конкретну “найшвидшу мову” складнувато, адже на світі тисячі мов, і дослідити кожну навряд чи можебно. Тож я виокремив наступні альфабети:
1. Кирилиця.
2. Латиниця.
3. Східні ієрогліфи (японські, китайські, корейські).
4. Арабиця.
5. Гінді.
6. Ідиш.
Ключове питання: скільки часу необхідно чоловікові на прочитання стандартної книги обсягом 300 сторінок. “Стандартна книга” зазвичай друкується в аркушному форматі А5 (14,8х21 см).
Ось як розподілилися місця серед мов за ефективністю читання згідно ШІ:
1. Латиниця та кирилиця. Початково ChatGPT віддав перевагу саме кирилиці, час читання в цьому альфабеті від 4,5 до 7 годин. Але потім, коли я попросив підсумувати результат, робот схиливсі все ж до латиниці, хоча там час приблизно однаковий: 5-7 годин. Також ШІ зауважив, що найшвидші мови — із фонетичним (фонематичним) правописом — в яких “як чується, так пишеться”, до них належить зокрема українська, італійська, фінська.
2. Перські мови, індійські, єврейська. Відмінність в часі серед цих систем мінімальна, тож вони посідають друге місце. Час читання там від 7 до 10 годин. ШІ акцентував на деяких моментах, приміром, в індійських мовах чимало символів зливаються на письмі і тому ускладнюють розпізнавання, в ідиші відсутні голосні літери, відповідно, иноді доводиться задумуватися над словом.
3. Ієрогліфи. Ось тут я здивувався, бо гадав, що в системі, де один ієрогліф означає ціле слово, швидкість читання буде найбільшою! Але ні, вона найменша, і потребує від 5 до 12 (!) годин. Розліт суттєвий бо різність символів, згідно ШІ, в конкретних книжках вельми велика. В цьому є сенс, бо в ієрогліфічних абетках десятки тисяч (!) знаків, і за словами ЧатҐеПеТе, навіть носій мови часом вимушений пригадувати значення певного ієрогліфу; в це легко повірити.
Ці результати співзвучні з моїми особистими, коли я намагався визначити найліпший сетап для читання з екрану. Тоді я дійшов таких висновків: потребується 25 годин (мені) на прочитання 1000 сторінок, себто 300 сторінок це десь 8,5 годин. Треба також враховувати відмінність книжних форматів: розмір сторінки, тип шрифту, кегль, якість (колір) бомаги, бо стандарту нема.
Я думаю що найшвидша мова для читання все ж одна з латинських, бо в латиниці менше знаків аніж в кирилиці, також латинські гліфи “фігурніші”, вони легше сприймаються, легше розпізнаються на відміну од прямокутових, “паличкових” кириличних символів, які зливаються в суцільну стіну тексту, подібну проблему має ідиш та гінді.
Такі висновки співвідносяться із загаловим цивілізаційним розвитком, саме латиномовні країни найпрогресивніші, і на це, вочевидь, впливає здатність ефективно засвоювати інформацію.
Запрошую вточнити ці виклади або спростувати, хто має перевірену інформацію.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Чому саме християнство єдино правдива релігія?
Невеличка аналітична стаття із порівнянням різних релігій та висновком про єдину правдивість християнства.
Теми цього довгочиту:
ХристиянствоGlybokyjSon. Моя консольна Java-аплікація для гібернації ПК на Windows за розкладом
Керуйте станом гібернації свого ПК на Windows за розкладом.
Теми цього довгочиту:
JavaIdle?No,thx. Моя невеличка Java-програмка для попередження стану idle в ОС
Проста консольна програма для обходу стану idle в ОС, актуально для Windows, де фоновими системними процесами важко кермувати.
Теми цього довгочиту:
Додатки
Вам також сподобається
Гайд: Як обрати бізнес-літературу для досягнення цілей
Цей гайд допоможе вам створити список бізнес-літератури, який відповідає вашим потребам, а також знайти місця для покупки цих книг. Усі промти представлені у форматі готових запитів для вашої зручності.
Теми цього довгочиту:
Бізнес-література«Торговці, ботаніки та масони»: уривок з книжки «Габсбурги. Як правити світом»
Ми звикли до того, що династію Габсбургів зображають, як лідерів напівзруйнованої імперії — випадкового державного утворення, феномен успіху якого залишається загадкою. Але професору Мартіну Рейді вдалось окреслити їхній реальний портрет.
Теми цього довгочиту:
ІсторіяТеми цього довгочиту:
Вірш