Мні стало цікаво, на якій мові, в якій системі символів, чоловік читає найшвидше? Не знаю чи є подібні досліди, для розв'язання питання я звернувсі до ChatGPT, і отримав, як здається, правдивий результат, який, одначе, троха мя здивував.
Ясно, що знайти конкретну “найшвидшу мову” складнувато, адже на світі тисячі мов, і дослідити кожну навряд чи можебно. Тож я виокремив наступні альфабети:
1. Кирилиця.
2. Латиниця.
3. Східні ієрогліфи (японські, китайські, корейські).
4. Арабиця.
5. Гінді.
6. Ідиш.
Ключове питання: скільки часу необхідно чоловікові на прочитання стандартної книги обсягом 300 сторінок. “Стандартна книга” зазвичай друкується в аркушному форматі А5 (14,8х21 см).
Ось як розподілилися місця серед мов за ефективністю читання згідно ШІ:
1. Латиниця та кирилиця. Початково ChatGPT віддав перевагу саме кирилиці, час читання в цьому альфабеті від 4,5 до 7 годин. Але потім, коли я попросив підсумувати результат, робот схиливсі все ж до латиниці, хоча там час приблизно однаковий: 5-7 годин. Також ШІ зауважив, що найшвидші мови — із фонетичним (фонематичним) правописом — в яких “як чується, так пишеться”, до них належить зокрема українська, італійська, фінська.
2. Перські мови, індійські, єврейська. Відмінність в часі серед цих систем мінімальна, тож вони посідають друге місце. Час читання там від 7 до 10 годин. ШІ акцентував на деяких моментах, приміром, в індійських мовах чимало символів зливаються на письмі і тому ускладнюють розпізнавання, в ідиші відсутні голосні літери, відповідно, иноді доводиться задумуватися над словом.
3. Ієрогліфи. Ось тут я здивувався, бо гадав, що в системі, де один ієрогліф означає ціле слово, швидкість читання буде найбільшою! Але ні, вона найменша, і потребує від 5 до 12 (!) годин. Розліт суттєвий бо різність символів, згідно ШІ, в конкретних книжках вельми велика. В цьому є сенс, бо в ієрогліфічних абетках десятки тисяч (!) знаків, і за словами ЧатҐеПеТе, навіть носій мови часом вимушений пригадувати значення певного ієрогліфу; в це легко повірити.
Ці результати співзвучні з моїми особистими, коли я намагався визначити найліпший сетап для читання з екрану. Тоді я дійшов таких висновків: потребується 25 годин (мені) на прочитання 1000 сторінок, себто 300 сторінок це десь 8,5 годин. Треба також враховувати відмінність книжних форматів: розмір сторінки, тип шрифту, кегль, якість (колір) бомаги, бо стандарту нема.
Я думаю що найшвидша мова для читання все ж одна з латинських, бо в латиниці менше знаків аніж в кирилиці, також латинські гліфи “фігурніші”, вони легше сприймаються, легше розпізнаються на відміну од прямокутових, “паличкових” кириличних символів, які зливаються в суцільну стіну тексту, подібну проблему має ідиш та гінді.
Такі висновки співвідносяться із загаловим цивілізаційним розвитком, саме латиномовні країни найпрогресивніші, і на це, вочевидь, впливає здатність ефективно засвоювати інформацію.
Запрошую вточнити ці виклади або спростувати, хто має перевірену інформацію.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Linux — не християнський, і ось чому
Розмірковуємо над сутністю філософії Linux, що допускає в своїй системі використання явно злих термінів, таких як "демони".
Теми цього довгочиту:
ХристиянствоZbyrachLinkiw. Збираємо посилання моєю програмою
Програма на Java для напівавтоматичного збору посилань у файл.
Теми цього довгочиту:
ДодаткиОсь чому сатанізм є найбезглуздішою річчю на світі
Розглядаємо біблійні тексти і з-за допомогою логіки доводимо, що сатанізм є безглуздям.
Теми цього довгочиту:
Християнство
Вам також сподобається
Роковини смерті Лі Брекетт
18 березня 1978 року померла Лі Брекетт: спогади про неї від Рея Бредбері та Майкла Муркока.
Теми цього довгочиту:
Літератураhello world by подумаєш
Впродовж кількох тижнів я збирав список якихось цікавинок, які я побачив, почув чи ще якось дізнався і які здалися мені цікавими, щоб тобі сьогодні їх показати. Сьогодні у випуску “Банші Інішерина”, Як звучать міста України, улюблений підкаст, стаття з NYT, та якісь інші речі..
Теми цього довгочиту:
КіноКохайтеся, чорнобриві, та не з…
Серед творів Грабовського існує одна поема, котру, як на мене, літературознавці несправедливо обділяють увагою. Йдеться про “Текінку” (себто туркменку).
Теми цього довгочиту:
Українська Література