Автор: моя донька Іринка
Мені боязко від усвідомлення, наскільки швидкоплинний час.
Не встигла відчути смак шкільного життя, коли вже відчувається подих універу, нових людей та випробувань, самостійного життя.
17 років минули наче одна мить, яка, на жаль, особливо в моїй пам'яті не відклалась. Ми не forever young, тому не шкодуйте барв для спогадів і не ставте межу можливостям.
Хочу побажати всім не соромитися бути собою, не боятися робити дурниці (але вміти вчасно вибачитися у людей, яких образили), бути чесними перед собою та близькими. Бережіть рідних, дорогих та коханих. Живіть для себе, довіряйте своєму серцю і нехай на ваших обличчях завжди буде посмішка.
Не опускайте руки за найменшої перешкоди і дуже важливо не втрачати віри у краще. Дайте волю своїм емоціям, почуттям та бажанням. Пам'ятайте, долю ви створюєте самі, своїми діями керуєте ви, тому не дайте комусь мати владу над вами. Менше негативу - на нього йде занадто багато енергії та дорогоцінного часу.
Слід зазначити, кожна неприємна ситуація восполняется хорошою. Будь ласка, не давайте себе в образу, за жодних обставин. І насамкінець, будьте тільки з тими, з ким ви почуваєтеся комфортно та вільно. Ніколи не нав'язуйтесь і будьте у себе на першому місці.
Час рухатись вперед! Так, саме зараз, не завтра.
