Натрапив на текст 2022-го року. По-моєму, цікаво порівняти з теперішньою ситуацією в Україні.
Призивальник-воювальник, телеграмер і ютубер Холмогоров пише, що:
- контрактна армія неефективна, оскільки контрактантки «за іпотечну хату» і вони не мають іншої мотивації;
- ось, зараз прийдуть мобілізовані і вони вже покажуть клас, адже вони всі як один дуже мотивовані;
- #ідеологія, каже, потрібна, самосвідомість та забезпечення. Наголошує, що не зарплата, а саме забезпечення.
Чи правильно я зрозумів, що:
професійні військові, які сяк-так усвідомлюють, що грають зі смертю, але погодилися пов'язати своє життя з цією справою, ще менш ефективні, ніж чмобики, які взагалі ні в зуб ногою, ні в дупу пальцем, і їм ця війна — #Realyty_War_Show — була гарною по телевізору, а тепер їм запропоновано змінити роль глядача з пляшкою пиваса на роль безпосереднього учасника?
Довго вийшло. Треную складнопідпорядковувати. У житті все знадобиться.
І це я ще не починав.
Холмогоров зазвичай бурмоче мантри про ідеологію. А в чому ж річ? Чому ж досі із нею проблеми? Такі високолобі уми трудяться на цій ниві вдень і вночі, а придатну ідеологію за 30 з лишком років так і не створили? Створили, звісно, але що створили. Вона штучна, тому й не запалює серця та не здатна вести у бій. Єдине, на що ця ідеологія здатна, це лежати собі тихенько збоку дороги і смердіти, що вона й робить в українських степах.
Людина такого інтелекту (і це не сарказм, все це дуже розумні люди) невже так і не зрозуміла, що вік ідеологій закінчився? У цивілізованому світі сьогодні немає ідеологій. Саме тому немає ідеології і в України: ні фашистської, ні нацистської, ні комуністично-соціалістичної, ні навіть націоналістичної, хоч би рятівної та безальтернативної вона не представлялася. Ніхто сьогодні не сприйме по-справжньому весь корпус ідей. Окремі ідеї — так, але не весь символ віри цілком. Ось ти, читачу, зараз читаєш цей текст і максимум, що візьмеш для себе — одну-єдину сподобану думку, яка тобі здасться цінною і цікавою, тобто якщо вона буде для тебе нова і буде відповіддю на якісь твої внутрішні питання. Потім цю думку ти зможеш використати на власний розсуд або викинути через непотрібність. І це означає, що я дуже добре попрацював і моя праця винагороджена твоєю увагою.
Те, що сьогодні у світі працює — це система цінностей. Часто для простоти їх називають ідеологіями, але слід навчитися розрізняти.
В Україні така своя система цінностей є. Вона не обмежується лише Україною, вона набагато ширша, по-перше, за рахунок діаспори, а по-друге, вона не конфліктує з іншими цивілізованими системами цінностей. Вони сумісні, взаємодоповнювані і їм нема чого між собою ділити.
У Росії ж немає як ідеології, а й немає системи, як і самих цінностей, крім суто споживчих, у чому він сам і зізнається, називаючи контрактників «воїнами за іпотечну хату». Оскільки армія — це зріз суспільства, цей епітет можна сміливо екстраполювати на все російське суспільство. Хоча й суспільства, чорт забирай, також немає. Є окремі люди, які здебільшого ніяк не пов'язані між собою. Маси.
«Чого не кинься, нічого у вас немає» (с)
Дядько не зрозумів і ще дещо про ідеологію.
Ідеології розробляв хтось там «згори», а потім директивами та циркулярами спускав «у маси». Сьогодні бути "масами" свідомо ніхто не хоче. Багато хто, звичайно, є ними, але лише в порядку пропаганди та маніпуляцій, які суть обман. Але вони йдуть на це, не знаючи іншого шляху та ідеологія все одно залишається чимось зовнішнім, наносним, а отже, по-справжньому в неї ніхто не вірить, як не вірять і самі «ідеологи». Психіка обов'язково реєструє брехню, навіть якщо і не завжди видає її до тями.
Інша річ — цінності. Це те, що народжується йде зсередини. Це те, що інтуїтивно зрозуміло. Те, що важливо мені самому, а не якомусь мужику в телевізорі. Те, що горить вогнем і виливається з центру твоєї суті.
«Здохнути в окопі» дууууууже мало в кого зігріто цим вогнем. У когось так, але це мізерний відсоток. В основному «не для цього мама таку квіточку ростила».
То чому я мав залишитися в Росії, дочекатися йобаної мобілізації і як безвольна худоба здохнути в окопі? Бо якийсь хрін по телевізору про це прогундосив?
Враховуючи, скільки років він уже одне і теж гундосить,
« Я мав померти ще 20 років тому,
То хулі мені боятися за свій залізний зад!?
Я повинен був здохнути, лежати серед каміння,
Так хулі мені боятися цих тупих свиней!?
Ляпис Трубецькой.
Він сказав, ось нехай сам і лізе. Я-то полізу, але тоді лише, коли відчуття небезпеки стане нестерпним (це дуже індивідуально), коли сам зрозумію: пора! Так виявляються цінності — із потреб, які треба правильно і широко розуміти, а не в сенсі «жерти-спати-срати».
Порушена потреба у безпеці кличе людину під рушницю. І те, що росіяни масово не мають відчуття, що їх небезпеці щось загрожує, зайвий раз доводить, що ця війна потрібна реальному і умовному Кремлю — це у нього там якісь потреби виникли, хтось їм на хвіст наступив і вони зовсім не пов'язані з тим, що «Батьківщина в небезпеці», немає ніякої небезпеки — на плем'я ніхто не нападав, а поки я остаточно не оскотинився, грабувати сусідів немає бажання, то чому ж я повинен жертвувати собою заради випещеного мужика в піджаку з телека? Заради чого? Що мені з того?
Коли моїй родині, моєму дому щось чи хтось загрожуватиме, я наберуся сил і сміливості, або просто щоб не виглядати боягузом і квашею, зберуся і піду. Заради них я піду. І навіть про зарплату забуду. А заради нього... Та пішла вона нахуй, ця зажершаяся пика з телевізора.
Російський солдат, повір мені, тобі тут робити нічого. Це країна для життя, але вона тебе вб'є, якщо ти не здасися в полон.
Здавайся в полон і ми ще повоюємо на благо Росії.
— Олександр Захаров, https://site.ua/nikita.nizhinskiy/pocemu-rossiyane-massovo-otkazyvayutsya-voevat-pro-ideologiyu-cennosti-i-oshhushhenie-opasnosti-i0rzw46
Й смішно й сумно.
професійні військові, які сяк-так усвідомлюють, що грають зі смертю, але погодилися пов'язати своє життя з цією справою, ще менш ефективні, ніж чмобики, які взагалі ні в зуб ногою, ні в дупу пальцем
Якщо вбити мотиватицю в тих хто хотів би воювати, а потім ловити тих хто активно не хоче воювати, і гнати їх палками на війну, то що тут могло піти не так? Де прорахувалися вожді?
Створили, звісно, [ідеологію] але що створили. Вона штучна, тому й не запалює серця та не здатна вести у бій. Єдине, на що ця ідеологія здатна, це лежати собі тихенько збоку дороги і смердіти [як труп Тараса Григоровича Шевченка]
Саме тому немає ідеології і в України: ні фашистської, ні нацистської, ні комуністично-соціалістичної, ні навіть націоналістичної, хоч би рятівної та безальтернативної вона не представлялася.
“Держава понад усе, людина, її честь та гідність, права і свободи — ніщо”, це яка ідеологія?
Те, що сьогодні у світі працює — це система цінностей.
Щось у цьому є.
В Україні така своя система цінностей є. Вона не обмежується лише Україною, вона набагато ширша, по-перше, за рахунок діаспори, а по-друге, вона не конфліктує з іншими цивілізованими системами цінностей. Вони сумісні, взаємодоповнювані і їм нема чого між собою ділити.
Тобто в Україні дотримується Декларація прав людини, чи Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень? Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.
Як, цікаво, Берлінський мур може бути сумісний з цивілізованими системами цінностей? Українська “система цінностей” це система цінностей чучхе.
Хоча й суспільства, чорт забирай, також немає. Є окремі люди, які здебільшого ніяк не пов'язані між собою. Маси.
Нема суспільства, є “ухилянти”, “мирняк”, “чушпани”, нікчемний економичний фронт, біженці-негромадяни, агенти Кремля; людина людині ІПСО.
Себто влада перетворила вільний народ вільної країни на масу.
Ідеології розробляв хтось там «згори», а потім директивами та циркулярами спускав «у маси». Сьогодні бути "масами" свідомо ніхто не хоче. Багато хто, звичайно, є ними, але лише в порядку пропаганди та маніпуляцій, які суть обман. Але вони йдуть на це, не знаючи іншого шляху та ідеологія все одно залишається чимось зовнішнім, наносним, а отже, по-справжньому в неї ніхто не вірить, як не вірять і самі «ідеологи». Психіка обов'язково реєструє брехню, навіть якщо і не завжди видає її до тями.
Прямо золоті слова! Ніхто не хоче бути масою, всі хочуть бути ідеологами, тому всі кричать про війну за кордони 91-го року, а воювати ніхто не йде, причому “ідеологам” це навіть на думку спасти не може.
Інша річ — цінності. Це те, що народжується йде зсередини. Це те, що інтуїтивно зрозуміло. Те, що важливо мені самому, а не якомусь мужику в телевізорі. Те, що горить вогнем і виливається з центру твоєї суті.
Не менш золоті слова. Однак людина в Україні має підпорядковуватися гундосому мужику в телевізорі, який перебуває в потойбічному світі, де йому насрати на те що тобі важливо. Йому важливо щоби ти вмер.
Він сказав, ось нехай сам і лізе.
Це вже прямо бриліантові слова! (Упс, я хотів сказати: “ІПСО Кремля”: СБУ, не треба стукати мені в двері!)
Я-то полізу, але тоді лише, коли відчуття небезпеки стане нестерпним (це дуже індивідуально), коли сам зрозумію: пора! Так виявляються цінності — із потреб, які треба правильно і широко розуміти, а не в сенсі «жерти-спати-срати».
Це вже як на мене сумнівна теза, яка годиться хіба що для пропаганди росіянам. Себто який резон росіянам вмирати, якщо на них ніхто не нападає.
Однак влада вирішила цю ідею інвертувати і застосувати для проганади українцям.
З т.з. влади, українців треба змушувати воювати з росіянами, а для цього їх треба тероризувати сильніше ніж росіяни.
Коли моїй родині, моєму дому щось чи хтось загрожуватиме, я наберуся сил і сміливості, або просто щоб не виглядати боягузом і квашею, зберуся і піду. Заради них я піду. І навіть про зарплату забуду. А заради нього... Та пішла вона нахуй, ця зажершаяся пика з телевізора.
Чи потрібно родині, щоби чоловік вмер за кордони 91-го року, коли Україна могла давно бути в НАТО по типу Західної Німеччини?
І про всяк випадок нагадую, що “обов’язок громадян” та “справа всього народу” не є обов’язком та справою виключно чоловіків, однак з іншого боку це й не означає обов’язково воювати. Наприклад який би ти не був мужній захисник, від балістичної ракети ти родину самою мужністю не захистиш. А якщо чоловіка тримають в заручниках, то хто загрожує родині?
“Нема суспільства, є ухилянти чи кремлеботи.”(ц) — авторка там блискуче підтверджує цю тезу. “Хто думає не так як сказали думати той ворог народу” — це яка ідеологія?
щоб не виглядати боягузом і квашею
Це взагалі дитячий садочок. Давайти кинемо гранату в костер, а хто втече — той боягуз та кваша.
Взагалі я шукав випадки після Другої Світової. Втім з такими моралізаторами мені вже не дивно, що й через 30 років після війни діти продовжували підриватися на боєприпасах.
PS
“Ви будете повноцінними рабами (це я про росіян)”(ц)
