Чому ж ти пішла?

Я ненавиджу жіночий плач

Особливо твої сльози.

Особливо якщо іх викликав я.

Крихітко, зрозумій, усі моі погрози

Не вартують і сраного рубля

Я сказав, що мене чекає колишня? Десь пів години тому?

І що піду напʼюсь в барі так, аби міг лише повзти?

Вірю, але зрозумій, що цьому виною лише ти

І що сказав я це через любов та втому.

Мені так тяжко бути любимим, хіба ти цього не бачиш?

Я можу віддатись лише тобі, але прошу, ненавидь мене.

Як усі ті хто був до, та хто буде після тебе

Ну от блять, ти знову плачеш.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Артем Журавльов
Артем Журавльов@artem_zhuravlov

329Прочитань
2Автори
10Читачі
Підтримати
На Друкарні з 29 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Не чипай мене

    І більше не чипай мене,ти зовсім втратила це право.в моїх думках - нема тебе.таких як ти це не займало.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • (перед)чуття осені

    У прочинене вікно несміливо вповзає дощовий ранок. Початок серпня. Літа немає. Є лише вологе, затаєне передчуття осені.

    Теми цього довгочиту:

    Поетична Проза

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Не чипай мене

    І більше не чипай мене,ти зовсім втратила це право.в моїх думках - нема тебе.таких як ти це не займало.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • (перед)чуття осені

    У прочинене вікно несміливо вповзає дощовий ранок. Початок серпня. Літа немає. Є лише вологе, затаєне передчуття осені.

    Теми цього довгочиту:

    Поетична Проза