Моя загадкова радість,
Сяє мені, як радісний світанок,
Укутана в мрії та щастя,
Веде в світ чудес і див,
Де кожен момент — новий світ.
Наче птах у небесах,
Вона кружляє, кличе в політ,
І серце б'ється в унісон,
Коли в душі весна цвіте.
В житті немає перешкод для нас,
Ми разом сміливо йдемо вперед.
І хоч часом губимо шлях,
Любов нас завжди знайде.
В минулій частині "Бен і Тінь" ми знайомилися з персонажем і відкривали його світ. Ця частина — дрібний флешбек, який відкриває паралель між людиною і твариною. Сусідський хлопчина доволі схожий на нього, особливо в прагненні до чогось, що може забрати ту самоту, яка його їсть.
Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.
«Бен і Тінь» — це казка не зовсім для дітей, і не зовсім для дорослих. Це історія собаки, який мав дім, миску, ім’я — але щодня дивився за паркан і відчував, що шукає щось більше. Він не знає, чого саме — чи тепла, чи матері, чи власного запаху на вітрі.
Тиша — це мова душі. Вона дозволяє нам вийти за межі слів і відчути справжню глибину буття. Відкрийте для себе силу мовчання і змініть своє життя.
Тиша — це мова душі. Вона дозволяє нам вийти за межі слів і відчути справжню глибину буття. Відкрийте для себе силу мовчання і змініть своє життя.
