До зірок через тернії

Наше життя - це наш шлях. Яким йому бути, здебільшого, залежить саме від нас. Навіть негативну карму можна відпрацювати - так отримаємо щастя та блага для себе і свого роду.

Шлях тернистий, але варто йти до щастя. Щоб ми не зробили - все відображається на нашому шляху, на нашій долі, житті нашого роду.

Очищення слід починати з себе, своєї голови, свого простору.

Помилки, гріхи слід усвідомити і виправляти благими діянням, великими і малими. Не варто відразу зворочувати гори - можна надірватися. Вчинки вибираємо по силі своїй. Вимита чашечка, витерте дзеркало вже несуть позитивну енергетику. А добре слово зранку може зарядити енергією наших близьких на весь день.

Варто підійматися над проблемами, над собою, а не падати духом, коли приходять чорні моменти. Але навіть впавши - підійматися, а не ламатися.

Ким би і де ми б не були - в наших силах Сила.

Будьмо вдячними за те, що маємо. Адже завжди є за що дякувати Вищим силам, близьким та самим собі.

Пізно не буває ніколи, навіть якщо вже далеко за…

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Олена Наливайко
Олена Наливайко@Olena_Elena

2.2KПрочитань
0Автори
5Читачі
На Друкарні з 17 квітня

Більше від автора

  • Рятуємо самі себе

    Краще пізно зрозуміти важливе, ніж не усвідомити цього ніколи. Іноді потрібно відпустити, щоби дати шанс новому, кращому...

    Теми цього довгочиту:

    Час Змін
  • Зцілення. Шлях до себе

    За останні 14 років я плакала лише кілька разів на рік. А за останні два місяці — більше, ніж за все життя. Ці сльози не стали очищенням. Вони стали прийняттям. Про те, як я прийшла, йду до себе, до свого з любов'ю...

    Теми цього довгочиту:

    Зцілення

Вам також сподобається

  • Говоріть

    Ти чуєш мовчання чужих голосів?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • «Чому бджоли втрачають пам'ять?»

    Уявіть собі: бджола кружляє над полем лаванди, та замість того, щоб зібрати нектар і повернутися у вулик, вона губиться. Забуває шлях додому, запах квітів і навіть звичні дії. Це не фантастика, а реальність, спричинена мікропластиком

    Теми цього довгочиту:

    Природа
  • Те, що немає межі: KrediHub розповідаємо разом

    Те, що немає межі — не шукає дозволу існувати. Воно росте зсередини. Його не видно на поверхні, але воно змінює все. Це сила, яка не кричить. Присутність, яка не доводить. Глибина, яка не потребує фінішу. І вибір, який робиться мовчки.

    Теми цього довгочиту:

    Мотивація

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Говоріть

    Ти чуєш мовчання чужих голосів?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • «Чому бджоли втрачають пам'ять?»

    Уявіть собі: бджола кружляє над полем лаванди, та замість того, щоб зібрати нектар і повернутися у вулик, вона губиться. Забуває шлях додому, запах квітів і навіть звичні дії. Це не фантастика, а реальність, спричинена мікропластиком

    Теми цього довгочиту:

    Природа
  • Те, що немає межі: KrediHub розповідаємо разом

    Те, що немає межі — не шукає дозволу існувати. Воно росте зсередини. Його не видно на поверхні, але воно змінює все. Це сила, яка не кричить. Присутність, яка не доводить. Глибина, яка не потребує фінішу. І вибір, який робиться мовчки.

    Теми цього довгочиту:

    Мотивація