Значить подивилася я четверту частину усім добре відомої франшизи про Джона Уіка. Це був досить цікавий досвід з двох причин. По-перше, дивилася фільм я німецькою, яка не те що ідеальна, проте головні ідеї діалогів (якщо їх так можна назвати) я зрозуміла. По-друге, не закидуйте мене за це гнилими помідорами, я не дивилася не одного фільму про Джона Уіка до цього. Можливо, це трохи змазує враження про загальну картину, проте мені це дає більш чітке враження про фільм, як про окрему картину, без сентиментів до персонажів та моментів життя, в які я ці фільми б дивилась.
P.S. Це суто моя суб’єктивна думка, складена лише на основі одного фільму без перегляду попередніх. Тому запрошую до дискусії у коментарях))
Сюжет 2,5/5
Почну, мабуть, з найбільш неоднозначної для мене частини, оскільки з сюжетом попередніх частин я знайома побіжно і по останньому фільму судити важко. Проте, якщо оцінювати четверту частину, як окрему картину, яка повинна мати свою власну сюжетну арку, для мене це провал. Досить банальна історія з розтягнутим хронометражем. Невбиваємий головний герой, харизматичний антогоніст і ще купка людей, що бігає на фоні (хоча були не погані другорядні персонажі, але про це трохи пізніше). Мені сказали, що я забагато хочу від бойовика, проте той самий Джеймс Бонд для мене на ланку вищий по сюжету. Але найбільше мене вкурвило просто жахлива лінія з руснею і, увага, їхнею церквою. Якого біса то було? Я сиділа в повному шоці від побаченого трешу. Він там їм у вірності присягає, тому розходимось народ, Джон Уік далеко не наш…
Персонажі 3,5/5
Напевне тут вже почне горіти дупця у фанатів фільмів, адже я почну гнати на Кіану Рівза. Я знаю, що його ввжають майже не месією (ну може я трохи переборщила, але ви зрозуміли, дуже люблять його), але у цегли на моєму подвір’ї більше емоцій. Він ходив з однією і тією ж пикою весь час. ВЕСЬ ФІЛЬМ, КАРЛ!!! І тут я не оцінюю його, як людину, але як актор, від просто ніякий. Навіть згадавши “Матрицю”, він там не те що сильно широкий емоційний спектр показує, але хороший сюжет (та і давайте відверто, його гарненьке обличчя, якому все пробачалося) ще витягував.
Але давайте ще й про хороші моменти. Абсолютно банальний, але ж який харизматичний антогоніст Маркіз. Білл Скашгорд у шикарних та екстравагантних костюмах — це все, що мені потрібно, щоб забути про беземоційне обличчя Джона. Також мені запам’ятався містер Ніхто із дуже милою собачкою (хочете, щоб вас запам’ятали — будьте з собакою).
Діалоги 2/5
А тут вже хочеться плакати. Тут я не дуже можу бути точною, так як зрозуміла не кожне слово (як казала вище — дивилась німецькою), але більшість зрозуміла. По-перше, діалоги складають відсотків 15% всього фільму; це невимовно мало, навіть для бойовика. Весь інший хронометраж — одноманітні бійки та безкінечні кадри проходок. Також, що мене навіть більше розсмішило, ніж розізлило, що досить великий відсоток діалогів — це пафосне повторювання імен одне одного. На початку кожного діалогу:
Джон: Кейн.
Кейн: Джон.
Кожен раз при такому “діалозі”, мої очі закочувались аж під лоба.
Бойові сцени 2,5/5
Думаю, в бойовику варто окремо робити таку оцінку. І навіть бойові сцени тут була ну такоє. Вони постійно повторювались. Джон б’є двох громил, потім виходить ще двоє і повторюється точно така ж сцена. А момент на сходах, коли його рази 4 скидували, 4 рази його там били і він знову піднімався 4 рази (ну ви зрозуміли). Я наче і розумію, що цей тяжкий підйом символізує його довгий і важкий шлях до помсти і тд, і тп, але ж модна було зробити це якось інакше та не затягувати так. Тому бійки були не дуже, а варто було б бути дуже, оскільки складають вони більшу частину фільму.
Картинка 5/5
Ну тут і сказати немає чого. Це справді те, за що варто дивитися це кіно. Локації, операторська робота, монтаж, кольори — все просто неймовірне.
Загальна оцінка 2,6/5 або 5,2/10
Загалом, фільм для мене виявився навіть менше ніж прохідний, хоча на IMDB оцінка 8,1, що мене дуже здивувало. У того самого Бонда оцінки
6-7, що вважаю точно тією оцінкою, що підходить для бойовика.
Дивитися чи ні, вирішувати тільки вам. Свої враження я вже виклала, що є чистою суб’єктивщиною.
Дякую за прочитання))
