Містере Роттен, як часто ви чистете зуби?
Я думав, що якщо я їх заміню, то мені більше ніколи не потрібно буде використовувати зубну щітку!(Сміється)
Я не впевнений, що це так працює. Одного в Вас помітно не вистачає.
Я відвалив тонну бабла для того, щоб вилікувати свої зуби, тому що вони серйозно впливали на мій стан здоров’я. Я прийшов до висновку, що більшу купу часу, коли я хворів, це було через зуби. Тож я мав серйозно цим зайнятись, що коштувало мені великих грошей. Не пройшло й тижня, як я зробив усе це, всі вони штучні, як я зламав оцей зуб на вишневій кісточці. Я подумав «Твою ж мать, я ніколи не повернусь туди, щоб знову терпіти усі ці операції на яснах.»
Чи боїтесь Ви хвороби?
Боюсь? В мене колись був менінгіт, який загнав мене у кому на три місяці. А коли я з неї вийшов, то не пам’ятав нічогісінько. Я не пам’ятав своїх батьків, не пам’ятав своє ім’я, і я не хочу знову прокинутись і відчути цей біль. Це моя постійна проблема. Коли я лягаю спати, я думаю: «Що буде, якщо це повториться?» І таке відчуття, воно ніколи мене не покидає.
Ви відомі своєю жахливою поведінкою. Чи було щось особливе в вашому дитинстві, що змусило вас так себе поводити?
Я відмовлявся їздити на відпочинок разом зі своїм батьками, з раннього віку, десь з 13 чи 14, тому що я відчував неймовірний сором за свого батька. Особливо через його наміряне бажання знімати з себе одяг і бігати голяка. Він робив це просто заради веселощів, але це сильно, неймовірно мене дратувало і засмучувало.
Тільки це?
Я пам’ятаю, що побачив, як мої батьки займались сексом, і це зламало мене приблизно на рік. Розумієте? Це сильно на тебе впливає. Це щось, що має залишатись особистим, це темний бік, коли свідомість дитини не може з цим впоратись. Я пам’ятаю, що моя матір кричала «О, ні, о, ні» і я думав батько її вбиває.
Хтось каже, що Ви б засоромили своїх батьків на людях. Ви провокували стількох людей…
Так, іноді спеціально, а іноді ні. Іноді, коли я не бажав нічого, окрім добра, то це все одно виводило з себе купу народу. Я маю унікальну навичку чіпляти за живе усіх людей навколо себе. Радісні моменти! Тільки Джонні Роттен на таке здатен.
Чим старше Ви стаєте, ви відчуваєте себе більше як Джон Лайдон чи Джонні Роттен?
Це одне й теж. Іноді в мені сидить диявол, який хоче бути бридким, брудним, гидким покидьком.
І це ніколи не проходить?
Ні! Ви знаєте ту стару історію, де на одному плечі в вас сидить диявол, і каже що робити, а на іншому плечі сидить янгол? Я думаю, подібне є в кожного з нас, постійно. І Джонні Роттен є в кожному з вас! Це правда, і ви це знаєте.
Чи є хтось у сучасній музиці, хто хоч трохи відображає той старий панк рок?
Мені здається це Леді Гага. Її публіка любить наряджатись та насолоджується цим. Пісні відстій, музика відстій, але слова доволі непогані, є за що зачепитись. Мені це подобається. Бачите, Леді Гага доволі некрасива людина, але вона зробила себе привабливою завдяки тому, що викладається до піку. І це те, чи займались панки, розумієте?
Іноді в мені сидить диявол, який хоче бути бридким, брудним, гидким покидьком.
Коли ви бачите цих людей, які займають найвищі рейтинги в чартах, чи не засмучує вас те, що сталось з музичною індустрією?
Ні, мене це не дратує. Тобто, якщо це те, чим люди хочуть займатись в житті, то будь ласка. Я вважаю це захоплюючим, дійсно. Але в мене нема жодної надії на всю ту нудьгу, що знаходиться в чартах. Єдине бунтарство, яке залишилось у молодих людях, випускаючих платівки сьогодні - це сексуальні скандали та плітки один про одного. Або відчайдушне бажання підсісти на наркотики - і навіть це їм не вдається. Знаєте? Це настільки стара, затерта, давно використана модель для наслідування. Вибач Піт Доерті! Але знаєш, ти дурень.(Сміється)
Чи втомились Ви від ексцентричного способу життя?
Ні в якому разі! Я не пуританин, ні на краплину. Мені доволі комфортно з тим, що я роблю і я від цього не відмовлюсь. Мені це подобається. Я ніколи не підсяду на якусь речовину, тому що мені набридає робити одні й ті самі речі, раз за разом. Це мене так дивує, коли я чую про наркозалежних. Чи їм не нудно? Що далі? Ні, дякую.
Приймати велику кількість різноманітних наркотиків не краще, ніж постійно сидіти на одному…
Я люблю хімічні дисбаланси.
Озираючись на вибухову реакцію, яку створювала ваша поведінка, чи не було чогось, коли ви думали, що зайшли занадто далеко?
Чесно кажучи я не припинив бути грубим покидьком - і не збираюсь. Я все ще потрапляю у халепи і веду себе як дурна дитина. Я не хочу дорослішати. Мені подобається бути дитиною, бо я не поважаю те, що роблять з цим світом дорослі. Я захоплююсь тим, що вигадують діти, мені не подобається те, що створюють дорослі.
Коли Ви останній раз потрапляли у халепу?
Я не можу сказати більше, ніж що це стосується міжнародних поїздок.(Сміється) Але мене постійно звинувачують у, не знаю, різних нісенітницях. Це все брехня.
Мік Джаггер казав, що роздумувати над своїм минулим довше ніж 20 хвилин надзвичайно нудно. Чи згадуєте Ви своє минуле з теплими відчуттями?
Я нічого не сприймаю як своє минуле, тому що моє життя продовжується. Те, що я робив тоді, що я роблю зараз і що буду робити в майбутньому - це все частина цілого. Я не розділяю і не сортую по категоріям. Бідолаха Мік, якщо він каже: «Це моє минуле.» Це трохи сумно, не вважаєте? Він мав би казати «Це все я, все частина мене. Я продовжую розвиватись як людська істота.» В мене немає у житті якихось періодів упадку. Це все дивовижна пригода і мені тільки 54 роки.
Хіба Вам не 55?
(Сміється) Бачите, я й тут набрехав. Я навіть не знаю, скільки мені років! Але я думаю, що в мене залишилось ще півстоліття. Я дивлюсь на це таким чином. Я насправді тільки починаю жити.
У своїй останній записці Хантер Томпсон написав, що життя стає несносним після 50 років.
Це дурниці. Все що в вас є у житті - це саме життя. Відібрати його в себе, я вважаю, найбільша дурість. Мені байдуже, якщо обидві ноги відпадуть, залишиться тільки одне око, я буду підключений до шлункового насоса та калоприймача. Я хочу життя!
