Ви вбили Ірину Фаріон! Ви її таки вбили… Задоволені?! Ви, українофоби, плюнули в морди своїх батьків. (Вибачте за “морди”. Проте, чому я плазую, вони на це заслуговують. Адже виховали виродків). Ви перевертні! Ваші батьки, українці, балакали українською, а в що перетворилися ви? Ви хочете “двоязічєя”, опосуми? Хочете чтокать і какать? Будь ласка, чухайте на одну шосту – все у ваших руках, чмакайте там, доки не захлебнетеся. Боїтеся сибірських боліт? Таки-так, вас там і потоплять. Башкири, татари, чукчі, евенки, буряти, – всі вас там чекають. Іще перерахувати?.. Незавидна ваша доля… Вони пригадають вам інтернаціонал та методи його втілення. Свого часу євреї, щоби вижити, міняли прізвища, із “абрамовичів” на “шевченків”, але то нація була безвинна, її, так би мовити, пускали по краю, щоби втілити свої дебільні амбіції; у вас, ушльопків, ці номери не пройдуть. Чому? Ви тупі як сто свиней разом, а ваші демидівські мразотні мордаса розпізнаються за кілометри.
«Ми проти путлера, але расєя буде великою»- ось парадигма російських ліберастів і інтелірастів. Мізків нуль, руки із жопи, так що велич, звісно, здобудемо в боях зі всім світом. Але мова не про хворих на голову ординців, мова про перевертнів та вурдалаків, що окопалися в Україні, жеруть наш хліб і розповсюджують по країні кацапське реготиння. Це про, так званих, русійськомовних «українців». Навіть коли всі маски здерті з кацапії, ця популяція українських гнид не здається. «А чіто, что мі рускавагавкаючі – ето наша радная мова, но мі же вєдь українци». Їхні щелепи не пристосовані до людської мови, цій популяції невтямки, що в російській мові вже закладений рашизм. Всі «літературні» надбання рашки, це самозакохана самовелич. Хочете всіх нас, українців, повбивати? Приходьте… Якраз у мене остання стадія раку, хочеться померти звитяжцем. Думаєте, не встигну сказати “Слава Україні”? Помиляєтеся!! Я наперед постійно кричу це гасло…
А що ви відригнете перед своєю кончиною? Хотілося б знати…
Ви, восхвалітєлі руцької мови, не вам говорити за її велич – не ви формували її. Вам зліпили мало-мальськи звуки докупи, щоби ви, дикуни, мали змогу так-сяк спілкуватися проміж себе. Не ви, орки, що прете зараз на Вкраїну, формулятори, які згідно Салтикову-Щедрину знаєте тільки “уб’ю-розірву”; у початках стояли такі-сякі інтелектуали. Ви не прислухалися до їхнього Слова, їх філософії, одно втямили – “расєя-мать, мать вашу так”.
Тільки варто послухати переговори, де орки благають на передку про допомогу, це “ мать-перемать, бл…дь, пиз…ць”... І оце ваша “велика мова”?! Ви навіть про порятунок не можете пристойно попрохати, куди вже вам Бога просити! Та в нього одразу вуха зів’януть! Хіба може Вершитель терпіти наругу над інтелектом? Ось чому ВІН в запасі тримає вельзевулів – щоб карати вас. Бо на свій витвір рука не підіймається. А може, йому соромно…
До “мам”, що противляться ТЦК і перегороджують шляхи до населених пунктів.
ТЦК ваш ворог?! Ви навіщо плодили своїх синів – для забавки?! Чи що випало, те випало… Ховаєте їх в лісосмугах? Прийде орда, згвалтують і вас і ваших онучок, разом з хлопчиками. Порвуть усе в проміжностях, – ви возрадуєтеся? Чи будете скиглить дебільними голосочками? На те й мужик, на те й син, щоби боронити. Скажіть їм, або зі щитом, або на щиті. У цьому спасіння… Виправте своє нутро…
Післямова.
Якщо ти російськомовний і вважаєш себе українцем, захищаючи Україну, не хочеш переходити на українську, тоді такий захисник мені й нафіг не потрібен. Іди в болота, захищай болотних крокодилів…
Віддаю шану Ірині Фаріон!!!
Можна вважати, ніби автор злоблива та ненависна персона, та то не так. Хоча й молюся, щоби вся ота потолоч, на яку спрямований мій глас, згинула. Як не дивно, автор не хоче умертвління, навпаки, щоби ВОНО жило довго, як тільки можливо… Щоби цім вишкребкам постійно снилися моторошні кошмари, – як сняться рідним убієнні.
