Є в нас одна велика проблема в інтернеті, з якою боротися не поборотися, але щось робити треба — і контент поширити, і автор(ок)ів не образити, і за закони не посратися.
Спойлер: єдиний безпрограшний варіант в поширенні контенту — виключно посилання на оригінальний пост.
Частина питань, на які я хочу відповісти:
Чому артер(к)и не раді коли чужі пости з їх роботами набирають тисячі переглядів? Чому деякі твор(чині)ці проти того, що ви запостили їх роботу, навіть якщо вказали кредити (контакти)? Чому публікація арту без кредитів — це в десятки разів шкідливіше, аніж ви могли б собі уявити? Які є проблеми в перекладів і що там з піратством? Чи можна дати посилання на фанфік без дозволу? Кого можна засудити за плагіат і як щодо крадіжки ідей?
Як людина, яка:
• колись вела арт-паблічки навіть без кредитів, не розуміючи проблеми;
• брала участь у купі срачів як зі сторони піратів, так і зі сторони автор(ок)ів контенту згодом;
• довгий час рефлексувала на тему що та як має бути етично;
• сама пізнала те гиденьке відчуття, коли твою роботу (навіть якщо це була хрінь яку зробила за годину в ґуґл-таблицях...) перепостили і отримали більше фідбеку, ніж власне ти як першоджерело (ще й зробили той пост без відповідного контексту, який мав вагоме значення, ага, я досі ображена);
Я, думаю, маю що сказати.
І саме тому це буде не суто моралізаторський текст. Я хочу розглянути багато проблем, які вбачаю актуальними, будучи не тільки споживачем, а й залученою до письменницької спільноти та довгий час спостерігаючи за художніми.
Що вважається незаконним, що неетичним, і які штуки, не дивлячись на певну невідповідність основним принципам поширення контенту, вважаються нормою — таких "сірих" плям тут багато.
Цей довгочит буде корисним не тільки споживачам, які використовують та ширять контент, але й автор(к)ам, які можуть також не знати якихось нюансів, або не зовсім коректно розуміти правил поширення, прийнятих спільнотою.
Почнемо з того, чому я передусім кажу про етичність, а не законність.
Будемо одне з одним чесними, не дивлячись на захист авторського права, відповідальність за його порушення можуть понести тільки одиниці, які наносять автор(к)ам дійсно величезної матеріальної шкоди. Інші випадки або не стануть брати до розгляду, або автор(к)ам просто не вигідно витрачати величезні ресурси (час, моральні сили, гроші) на дрібних шкідників.
До того ж з точки зору закону далеко не кожне порушення цього етикету попадає під незаконну діяльність.
Тому так, якщо ви використаєте в себе малюнок чи фото без кредитів/без дозволу автор(ки)а, звичайно, не отримаєте прочухана по закону. АЛЕ, якщо на авторське зауваження ви нічого не зробите, можете отримати срачину, пісюринг, кенселінг, шакалячий експрес та які там ще методи впливу суспільства на небажаних персон в інтернеті, та наразити свої сторінки на блокування за скаргами від автор(ки)а та їх авдиторії. І вони будуть праві.
“А я знаю людей які тільки раді були, що їх арт залетів в моєму едіті/що я показала іншим їхній едіт/що їхній артик в мене на сторінці побачила тисяча людей, у них же всього тридцять підписників!”
Вітаємо тих, кого я процитувала. Проте це дуже нечасто буває.
Не дивлячись на поширену думку споживачів, автор(к)и роблять контент не просто щоб він ширився інтернетом та отримував будь-яку увагу. Вони хочуть фідбеку — вподобайок, коментарів, реакції на свою творчість безпосередньо на своїх сторінках.
Так, особисто для себе. Бо схвалення отримане десь в невідомому для них куточку їм не потрібно, а коли їх робота отримує більше уваги на чужій сторінці — буває взагалі образливо. Навіть якщо вказати кредити — ця чужа авдиторія не перейде до них (добре якщо одна-дві людини зацікавляться з сотен). Фактично ви таким чином наживаєтеся на їх праці, отримуючи купу вподобайок за те, що вмієте шукати і постити, а вони за свою тяжку роботу часто отримують в десятки менше віддачі, ще й неповагу в додачу. Тому якщо ви хотіли б дяки за поширення, єдиний безпрограшний варіант — безпосередньо посилання на оригінальний пост, коли ваша авдиторія піде і тикне пальчиком на вподобайку для автор(ки)а. Або спитати чи не проти вони, і якщо їм буде довподоби поширення не тільки через посилання — всі будуть задоволені як в наведеній вище цитаті, і це чудово.
Я почну знайомство з цією темою саме з поширення артів (малюнки, художній контент), бо це найвидніша та доволі показова штука, посилаючись на яку я вже можу розглянути питання щодо інших видів контенту.
Зазвичай артер(к)и ведуть не одну соцмережу і часто основною є твітер, тому попередньо поясню деякі нюанси, пов'язані з його використанням.
Репост — з роспростору за нами зачепилась звичка так називати поширення оригінального посту. Для нас воно дорівнює тому ж ретвіту. Але для англомовної авдиторії, на яку зазвичай і орієнтуються твор(чині)ці, repost — перепост.
Звучить заплутано? Нічого страшного, зараз поясню!
Репост (перепост) — це коли ви скачуєте/копіюєте контент і публікуєте його на своїй сторінці. Тобто зробили окремий незалежний пост з чужим вмістом.
Ретвіт (рт, retweet, rt) — особлива функція поширення оригінального вмісту, яка завжди ОК, бо з якого б акаунту з ним не почали взаємодіяти — весь фідбек буде прив'язаний до оригінального поста (твіта). Автор(ка) побачить та отримає від поширення методом рт всі вподобайки та відповіді.
Цитований твіт (квот, qrt) — особлива функція поширення оригінального твіта, яка надає вам можливість одразу й прокоментувати його вміст. Відрізняється від рт також тим, що фідбек на вашому qrt буде _тільки_ вашим. Вподобайки та відповіді на цитованому твіті не будуть переходити до авторського. Тому деякі автор(к)и можуть просити не робити, в тому числі, і qrt.
Кредити (credits, cr) — контакти автор(ки)а: нікнейм (соцмережа), посилання на оригінальний пост
Артер(к)и та спільнота, яка крутиться коло них, вже давно розробили для себе певну систему правил, згідно яких артер(к)и напряму в описі профілю, а подекуди навіть прямо на артах вотермарками, прописують своє ставлення до поширення їх контенту.
Водяний знак (вотермарка, watermark) — зазвичай напівпрозорий авторський знак, який використовується автор(к)ами та стоками, щоб захистити свою роботу.
Тож розберемося які саме це позначки:
• Do not (don't) repost — не можна взагалі будь-де постити арти цієї людини.
Навіть з кредитами. Взагалі
Хочете поділитися — просто залиште посилання на оригінальний пост, не витягуйте звідти картинку!
От вам для прикладу: переходьте за посиланням і дивіться яка краса! (твіт обрано випадково)
• Do not repost without (w/o) permission — не можна робити перепост без дозволу.
Якщо хочете десь викласти/використати — спитайте дозволу і будьте готові що вам можуть не дозволити, це нормально.
• Do not repost without (w/o) credits — не можна робити перепост без кредитів.
Саме це фраза-дозвіл, роботи артер(ки)а можна постити де завгодно, якщо ви _вказуєте авторські контакти_.
• Repost with (w) credits — репост з кредитами.
Аналогічна фраза-дозвіл. Ви можете використовувати роботи артер(ки)а, якщо вказуєте кредити.
• Don't qrt — не робіть цитовані твіти.
Деякі автор(к)и просять навіть їх не робити. Якщо ви пам'ятаєте з наведеного вище, вподобайки та відповіді на квоті _не переносяться_ на оригінальний твіт і через це автор(к)и втрачають певну частину фідбеку.
Якщо ви хотіли б на своїй сторінці на власну авдиторію додати якийсь коментар, зробіть звичайний ретвіт, а згодом напишіть наступним твітом: Lrt *ваші слова*
Позначка LRT — вказівка на те, що ці слова ви пишете стосовно свого останнього ретвіта.
Бажано це робити завжди, але і не те щоб обов'язково, якщо автор(ка) не просить про те. Іноді щоб не паритись з lrt й водночас не забути про передачу фідбеку автор(ці)у, одразу робиться rt, а потім qrt.
Це основні моменти, бувають ще певні нюанси, але це вже треба індивідуально дивитись профілі. Деякі артер(к)и, наприклад, пишуть Do not repost, але можуть дозволити поставити їх роботу на аватарку, якщо ви вкажете кредити.
Що ж робити, коли немає таких вказівок?
Автоматично треба вважати, що це "Don't repost w/o permission", тобто не робіть перепост без дозволу, напишіть автор(ці)у та спитайте чи не будуть вони проти, якщо ви опублікуєте їх арт там-то, або використаєте в якості обкладинки/аватара/в едіті і т.п.
Не хотіли б/не зручно/неможливо спитати дозволу допоки про те не вказано? Отут ми встаємо на слизьку "сіру" доріжку. Бо багато хто сприймає відсутність вказівок про поширення як "repost w credits" (можна робити перепост, але з кредитами), проте якщо автор(ка) знайде і виявиться що вони все ж проти — доведеться видалити те, що запостили та/або добряче отримати на горіхи. Ваш вибір, як то кажуть, чи ризикувати.
І саме тому, якщо ви автор(ка), наполегливо рекомендую прописати своє ставлення до поширення ваших робіт — частину більш-менш добросовісних споживачів це зупиніть від небажаних для вас кроків. В райтер(ок)ів з цим набагато краще, а от з артами... Печально і треба нагадувати та пояснювати.
Як щодо випадку коли не знайшли чий арт?
Не використовуйте його. Просто ні. От взагалі.
По-перше, кожен наступний подібний перепост тільки ще більше закопує автор(ку)а в кладовищі пошуку.
По-друге, автор(ка) могли його видалити.
І це веде до ще одного цікавого питання. Споживач обуриться: "Але це ж була прекрасна робота, за що?! І взагалі вона гуляє інтернетом, он в пінтересті/іншій подібній звалці купа перепостів!" А думаєте це добре? Автор(ці)у приємно? Ні. Якщо вони видалили, значить вони _точно_ не хотіли б поширення. Майте повагу.
Сумувати, попрохати автор(ку)а про індивідуальний екземпляр, або просто мати його в себе на пристрої — можна. Це окей.
Поширювати видалену роботу у відкритому доступі — ні.
До речі, неналежне дотримання правил поширення може призвести до того, що автор(ка) в один прекрасний день видалить творчий акаунт і більше не буде цим займатися. Я вже неодноразово бачила подібні ситуації, тому будь ласка, поважайте твор(чинь)ців.
А якщо ви хочете роздрукувати роботу чисто для себе?
Краще спитайте дозволу. Типу... Так, автор(ка) про це не дізнається, але з боку етикету, будь ласка, питайте. Автор(ці)у може бути:
а) приємно, що хтось хотів би мати фізичну копію їх роботи;
б) неприємно, що їх робота буде в когось, і заборонити. Так, так теж може бути і було б чудово, якби ви дослухалися до автор(ки)а.
Якщо ви хочете роздрукувати на подарунок — тим паче.
Зазвичай автор(к)и не сильно проти подібного, але люди бувають різні. І так, можливо вони навіть захочуть оплати за подібне використання своєї роботи, і це цілком окей та правильно.
Хочете продавати щось з зображеним на ньому артом/чужий твір/вірш/цитату з пісні/тощо?
А от це вже регулює навіть не етикет, а закон про авторське право. Про таке домовляються обов'язково особисто з автор(кою)ом та частина прибутку має йти їм.
Купа піратських магазинів мало того що крадуть роботи та незаконно заробляють на них, вони таким чином ще й закопують автор(ку)а в пошуку. Було діло, ледве на десятій сторінці ґуґла відкопала оригінальний пост. І то добре що взагалі вдалося... Огидно у всіх сенсах.
Велика порада: не використовуйте пінтерест як джерело арт- та фото-контенту. Підписуйтесь на автор(ок)ів у їх соцмережах. Пінт взагалі не призначений для того, щоб з нього тягали контент, це не сток, а мудборд — джерело натхнення. Іноді мені вилазять аргументи "але ж автор(к)и це туди залили, значить все ок!". Але ні. Більшість творчого контенту там з'являється не з волі їх авторів та авторок. Там можуть гуляти і давно видалені роботи, або навіть крадені роботи з патреону чи подібних сервісів, де автор(к)и взагалі-то заробляють на ексклюзивному контенті.
І кожен раз коли у вас виникне думка "як складно шукати артер(ок)ів, ще й таких щоб без донт репост...", згадайте про те, скільки зусиль вони докладають щоб намалювати хоча б одну картинку — мені особисто допомагає.
Далі уточню щодо стоків та офіційного контенту від великих компаній та популярних масових продуктів.
Стоки — це сайти, на яких ви можете цілком законно взяти безкоштовно або за певну невелику плату контент для ілюстрування своїх проєктів і т.п. Контент різний: відео, арти, фото, іконки і т.п. залежно від специфіки стоку. Там крейтер(к)и самостійно заливають спеціально зроблений для стоків контент і отримують за це певний прибуток від продажів. Правила використання контенту (ліцензія) зі стоків треба дивитися на кожному окремо. Для прикладу, ви можете почитати короткий виклад ліцензії стоку "Pixabay"
Офіційний же контент до книжок/фільмів/серіалів/тощо загальноприйнято вільно поширювати та використовувати без вказівки авторства/джерела, проте там само незаконним є використовувати цей контент у комерційних цілях.
Цікавий нюанс, що будь-який заробіток як з офіційних зображень, так і фанатських є незаконним, якщо у вас немає офіційного дозволу від правовласника. Тому і арт/райт-комішки на улюблених персонажів з фільмів, і продаж будь-якого мерчу по фандомах, і тортики на замовлення з персонажами мультиків, і ще багато подібного — все це незаконно. Але! Ми знову на слизькій сірій доріжці. Це вважається відносно прийнятним в нинішньому суспільстві щодо суперпопулярних книг/фільмів/т.п., за які правовласники вже мають чудові прибутки і вважається що вони нічого не втрачають на подібних маленьких заробітчанах.
Зазвичай їм дійсно особливо нема до того діла, але не завжди. Наприклад, деякі інстаґрамні кондитерки, які робили тортики на замовлення з персонажами Діснею, одного разу отримали повідомлення від правовласників і заплатили їм немаленькі суми за порушення авторських прав.
Або також нещодавно була ситуація, коли одне наше видавництво готувало до виходу переклад популярної книги, а піратський магазинчик мерчу вирішив зробити на честь цього стікери до цієї книги (можливо навіть використавши елементи обкладинки книги, за яку взагалі-то окремо видавництвом викупається право на використання). За що отримали копняка від видавництва і погрозу судом, якщо магазинчик таки випустить у продаж цю продукцію. Наші люди, звісно, обурилися, як так, на все інше піратський мерч спокійно робиться, а тут!.. Але видавництво цілком у своєму праві. І якщо вони не хотіли аби конкретно цей мерч не опинився на ринку — їм для цього не треба ані виправдань, нічого. Це просто їхнє рішення.
В нашому суспільстві наразі доволі прийнятний піратський контент і навіть заробіток на ньому, проте якщо ви вже займаєтеся подібним, розумійте всі ризики і будьте готові що за щось ви таки можете отримати прочухана по закону й що ви тут будете далеко не праві.
Також у нас були прецеденти з піратськими перекладами. Тут дуже важливо розуміти межі прийнятного і законного.
В даному випадку ми можемо звернутися до вищенаведеного прикладу, коли піратство щодо суперпопулярного контенту є досі суспільно-прийнятним (хоч ми вже потихеньку, на щастя, і відходимо від цього). Проте коли діло доходить до локальних твор(чинь)ців, ми все ж стараємося максимально дотримуватися правил, як і з арт-спільнотою.
Тому якщо діло доходить до самвидавів (фанфікшн і подібне) райт-спільнота (письменницька тобто) також буде строго пильнувати, аби все було за правилами.
Якщо ви бажаєте перекласти чийсь твір, ви повинні спитатися дозволу в автор(ки)а, вказати де саме хочете опублікувати переклад і т.п.
Якщо автор(ка) не виходить на зв'язок або відмовляє — ви не маєте права перекладати цей твір.
Якщо ви зробите переклад без дозволу — на нього можуть написати скаргу і його видалять. Якщо ви захочете заробляти на перекладі — тим паче (повертаємося до твердження про незаконність заробітку на чужій власності).
Ви можете залишати картку для донатів, але ніколи не просіть заплатити або задонатити за конкретну працю будь-яким чином в контексті піратського перекладу, навіть якщо він зроблений з дозволу автор(ки)а.
Так, якщо ви не купували ліцензію на переклад у автор(ки)а або правовласника, цей переклад все ще умовно вважається за піратський, але прийнятний (бо ви маєте дозвіл, частіше такий вид перекладу називають просто фанатським) і його ніхто не буде чіпати.
Оплата ж за перекладацьку працю можлива тільки якщо це праця для офіційного видавництва/т.п., або безпосередньо на замовлення автор(ки)а.
А як щодо популярних виданих творів/тайтлів/т.п.?
Одна зайбільших проблем нашої спільноти — піратські переклади книг та манґи.
За них ведуться великі баталії та мало не найбільші моральні виверти від піратів, які усвідомлюють шкоду від власної діяльності, але і відмовитися від неї не можуть, бо в нас є величезний попит, який не можуть на даному етапі вдовольнити наші видавництва (але вони титани і стараються).
Яка шкода?
По-перше, коли у вільному доступі гуляють піратські копії — це знижує попит на друковані видання, а значить зменшує прибуток видавництв. Іноді наші люди починають лаятися, що "цим видавництвам аби нажитися на нас!!", але насправді вони просто не усвідомлюють, що чим прибутковішим буде видавництво, тим більше можливостей воно буде мати.
Це в наших інтересах, аби вони отримували гроші за які будуть купувати права на нові твори, оплачувати працю перекладачів та редакторів, друкувати для нас нові, наші улюблені, книги та комікси.
Хочемо гарних перекладів та книжечок/манґу/т.п.? Так, ми повинні за них платити і підтримувати таким чином видавництва.
По-друге, насичення піратськими копіями (а особливо це стосується піратського друку) зменшує навіть вірогідність згоди правовласників на офіційне видання в нашій країні.
Саме тому добросовісні пірати, які розуміють шкоду від власної діяльності, викладає переклади тільки оналайн у вільний доступ та при новині що якесь видавництво вирішує взятися за проєкт над яким вони працювали, прибирають свій переклад з загального доступу.
Так само й самі видавництва можуть тиснути на піратів і власників сайтів на яких було викладено переклад задля його видалення.
Наведу вам пару ситуацій для розбору нюансів.
Ситуація 1:
Одне з видавництв поскаржилося на піратку-перекладачку, яка рекламувала свій переклад в тіктоці і отримала велику авдиторію, в той час як це видавництво перебувало в процесі переговорів щодо придбання права на переклад і не хотіло їх зриву за наведеними вище причинами (піратку поширено, її легко знайти і це може бути перепоною для дозволу).
Перекладачка на своєму каналі зазначала, що отримала дозвіл на переклад, проте не надавала ніяких доказів. Враховуючи те що буквально в той же момент йшла мова про офіційне видання, інформація про дозвіл виглядала як типовий обман, бо звучить апріорі нереально — водночас продавати права на видання і дозволити нелегальний переклад у відкритий доступ, ще й в одну країну. Але виявилось, що дозвіл таки був...
То в чому ж справа?
Пам'ятаєте в розділі артів йшлося про дозвіл на друк для себе? Це дуже схожа тема.
Ані піратка-перекладачка, ані авторка, якій вона написала на пошту, не писали в офіційному стилі й не уточнювали деталей дозволу, тому сталося прикре непорозуміння. Авторка подумала, що перекладачка спиталася за переклад _для себе_, який нікуди не дінеться і не вийде поза вузьке коло самої людини та її близьких можливо. Так зване personal use. І дозвіл дала саме на це, як було вже згодом роз'яснено у листування українського видавництва з видавцями-правовласниками оригіналу.
Перекладачка ж у свою чергу звикла бачити в росфд деяких іноземних автор(ок)ів, що співпрацювали з нелегальними перекладачами і дозволяли робити переклади. Це дійсно буває і це нормально. Проте це _неможливо_ коли це офіційно видана продукція, бо правовласниками також є видавництво, а не тільки автор(ка). І будь-яка нелегалка їм буде шкодити.
Тож скарга українського видавництва була цілком виправдана, піратка не мала права поширювати свій переклад і залишати його у відкритому доступі.
Ситуація 2:
Піратські перекладачі-ентузіасти, розуміючи, що найближчим часом ніхто не буде видавати офіційно української романи авторства Мосян Тонсьов, запропонували піратський друк з зауваженнями, що як тільки з'явиться новина про офіційний — вони припинять продаж і типу все як з добросовісними онлайн-піратами.
Але з друком це ні в якому разі так не працює. Чому?
По-перше, прибуток. Вони отримували б за це гроші. На подібне зауваження була отримана відповідь що в такому разі весь прибуток піде на подяку ілюстраторці, яка малювала спеціально для їх перекладу.
Це теж не дуже добре, адже ми пам'ятаємо що комерція на фанарти це теж незаконно, проте наразі це доволі прийнятно і поширено, тож зробити банку на донати артерці, або залишити посилання на арти як додатковий контент за символічну суму на патреоні чи подібній платформі — ідея набагато краще.
По-друге, типовому споживачеві не сильно важливі ані якість, ані офіційність, нічого. Аби книжечка була. Так як попит на видання цих романів величезний, їх навіть у піратці закуплять силу силенну і… що в результаті? Споживач буде насичений потрібною продукцією і не захоче купувати офіційне, навіть якщо воно з'явиться.
Тим паче продукцію з рук у людей вже не вилучити і вона буде постійно перепродаватися.
Тоді як викладений текст онлайн набагато простіше підчистити хоча б так, щоб його не знайшли за першими ж пошуковими запитами, а також це хоча б ніяким чином не задовольнить потребу споживачів у друкованій продукції.
Продовжимо про поширення інтернет-самвидаву, що викладається у загальний доступ.
Про правила щодо перекладу вже сказано вище, але що з оригіналами?
Що ж, все досить схоже на поширення артів, хіба що з письменницьким контентом люди розуміють правила взаємодії дещо краще, аніж з художнім.
База: без дозволу автор(ки)а не можна робити перепост робіт.
І тут йдеться саме про роботу — її вміст. Чому я уточнюю?
Наші автор(к)и часто у минулому мали справу з фікбуком і подекуди неправильно трактували прописаний дозвіл щодо поширення — можна з вказівкою авторства — як те що люди будуть давати посилання зі вказівкою авторства, або публікувати цитати, тощо. Проте насправді це значить що вони погоджуються на те, що хтось візьме повністю їхню роботу, опублікує на якомусь лівому сайті й все окей, допоки людина, яка перевикладає роботу вкаже нікнейм автор(ки)а.
Так само це працює і з артами: дозволено перепост з кредитами — дозволено запостити саме роботу зі вказівкою авторства.
Дозвіл потрібний саме на перепости.
Тому насправді давати посилання на роботу — це цілком окей. Адже ви ніяким чином не витягаєте вмісту і не отримуєте за нього фідбек. Зацікавлені в шапці/описі роботи так само могли їх побачити за відповідними пошуковими запитами на сайті де вони викладені (тільки шапка та опис, не більше).
Деякі авторки переважають аби в них питали про поширення посилання на велику авдиторію, аби вони могли контролювати реакцію на свою роботу.
Але в самому постингу посилань немає нічого поганого (звісно, якщо ви це робите тільки в благих цілях, аби порекомендувати іншим хороше почитати).
Так само працює і зі збірниками/колекціями/подібним. Хорошій рекомендації будуть раді, а за додавання у списки типу “на трійку/не зайшло/кинула/ну таке/тощо” кріейтер(к)и, вибачте на слові, готові плюнути таким читачам в рожу.
Також хочу дещо зауважити про плагіат та використання чужих ідей.
Це завжди актуальні питання, бо поняття доволі розмиті для широкого загалу і звісно в українських спільнотах також вже було кілька гучних скандалів з цього приводу.
Що таке плагіат?
Пряме використання чужого контенту з привласненням собі авторства.
• Якщо у вас вкрали роботу і виклали під чужим нікнеймом — це плагіат;
• Якщо з вашої роботи витягли унікальні шматки і вставили у свою без вказівки на вас — це плагіат;
• Якщо вашу роботу скопіювали, внесли в неї певні зміни і виклали як чужу — це плагіат.
АЛЕ:
• Якщо ви помітили схожість в ідеях — це не плагіат;
• Якщо у вас напряму не запозичено шматками — це не плагіат;
• Якщо хтось пише/малює у схожому стилі — це не плагіат;
• Якщо хтось використовує характерні вам словечки — це не плагіат;
• І навіть якщо хтось таки написав по вашій ідеї — це також не плагіат.
І знову з'являється "але". Написати за чужою ідеєю без дозволу, або процитувати зі вказівкою авторства, це, звісно, не плагіат і за це нікого притягнути за правилами сайтів чи законом не можна. Проте це вважається… неетичним.
Про таке варто питати, адже не всім це приємно і не всі викладають ідеї у відкритий доступ, аби хтось крім них щось по тих ідеях реалізовував.
Адже ідея — це теж контент, за який автор(ка) хоче отримати власний фідбек.
У людей закономірно виникає питання: а де межа між викраденою ідеєю та "вони в нас просто збіглися"?
Дуже тонка, бо мислення людей так складено, що ми часто маємо схожий досвід, приходимо до схожих висновків. І навіть можемо щось несвідомо стирити з інших творів та ідей, не підозрюючи, що це не унікальне осяяння нашого чистого розуму.
Також треба розуміти що ідеї бувають різного ступеню докладності. Якщо ви повністю реалізуєте свій контент згідно чужого плану без дозволу — це буде неетично.
Якщо ж ви берете до уваги деякі цікаві моменти, але загалом пишете по-своєму — це нормально.
До прикладу: хтось вкидає ідею "а що якби персонажканейм вижила? напевно вона б повернулась за сином"
Це дуже загальна та абстрактна ідея до якої загалом додуматися багато розуму не треба і цілком окей написати власний варіант подій в подібному АВ (альтернативному всесвіті).
Але коли я на тейк з цією подією розписала докладно як в моєму баченні відбувалися події і хтось у повній відповідності до мого "плану" без дозволу реалізував це, це було б неетично.
Проте! Думки до яких дійшла я, виходячи з основної ідеї про те, що персонажка вижила, цілком могли зійтися і з чужими думками на цю тему, адже вони доволі… банальні. А люди, як я вже згадувала, схильні до банальності. Тож я зовсім не здивуюсь, якщо навіть раніше за мене хтось написав приблизно такий самий фічок. І це цілком окей.
Тому завжди будьте дуже обережні, якщо раптом думаєте що чиюсь (можливо навіть вашу) ідею вкрали: ви просто могли дійти до схожих висновків, не факт що людина контактувала з вами та вашим контентом. І, нагадаю, написання за чужою ідеєю ні в якому разі не є плагіатом. Тому єдине що ви можете зробити, якщо ви впевнені у тому, що ідеї беруть саме у вас (можливо ви безпосередньо контактували, або це має системний характер) попросити цього не робити і якщо ситуація не вирішується, почати славити недобросовісну людину на весь інтернет, маючи вагомі докази.
Здається, це все що я хотіла вам розповісти! :)
Я можу бути в певних моментах не права. Також я на самому початку вже згадувала, що це буде не морально чистий від всього поганого список рекомендацій, але я вважаю, що працювати з “сірим” чи старатися дотримуватися ідеальних норм — це має бути ваш усвідомлений вибір. Все це зписано з мого особистого досвіду роботи з контентом та спостереженням за роботою з ним.
Дякую, що прочитали цей дооооовгочит, сподіваюся я вам чимось допомогла, а в коментарях не відкриється портал у пекло :D
