Досі памʼятаю, як певний час переживав, що вона покине нас. Наприклад, трапиться щось неочікуване. Памʼятаю свої тривожні сни, після яких зітхав з полегшенням, бо в реальності вона була здорова та жива.
Тепер всі мої страшні та тривожні сни перетворилися на реальність. Вона померла 10 вересня. Дуже важко змиритися з цією думкою. Кожен день думаю про неї. Перші дні постійно уявляв, як вона померла. Бо не був свідком, але знав всі подробиці обставин.
Тепер згадую часи, коли вона була енергійна та сповнена сил. Не перерахувати й не описати, скільки всього милого та дотепного вона робила за своє життя. І скільки радості приносила просто своїм існуванням. Такої собаки у мене більше ніколи не буде. Вона була унікальною за своїм характером. Унікальною для мене, звісна річ.
Минуле та спокійне життя з кожним днем залишається десь позаду. Усвідомлюю, що прийшов час для невтішних змін. І мені важко їх осягнути та прийняти.
